На Коломийщині добре знають і шанують майстрів на всі руки — батька/сина Івана та Віталія Деревеньків. Вони виготовляють зручні, дуже практичні вироби для дому, саду, городу — як з дерева, так і з металу. Чимало ці добродії допомагають нашим захисникам на передовій — скажімо, сконструювали для них відбійні саперні лопатки, які на фронті стають у великій пригоді. Ще одна пристрасть цих людей — любов до рідної природи.
Із середини червня на обійсті Деревеньків живе маленька козуля. Пан Іван знайшов її у лісі, коли збирав гриби. Зграя із шести здичавілих собак гналася за козою-самкою, яка недавно народила своє малятко. Керуючись материнським інстинктом, козуля втікала якомога далі від місця, де залишила своє дитинча. Безпомічне, воно трусилося від страху…
Майстер Деревенько підібрав новонародженого. Протягом п’яти годин чекав з ним у лісі, сподіваючись, що козуля-мама повернеться по своє маля. Даремно! Зате було чути гавкіт бродячих псів, які бігли по слідах і вже наближалися. Розуміючи, що беззахисна тваринка наодинці може загинути, 56-річний прикарпатець забрав її додому, взявся доглядати сироту.
Маленька кізонька буквально прикипіла до свого рятівника. Як тільки поїла, бралася цілувати його. Тож кличка для цієї симпатюлі народилася сама собою — Цьомочка.
Найпершим з домашніх тварин з нею подружився песик Аська. За першої ж зустрічі почав облизувати новосела. Потім Цьомочка швидко знайшла спільну мову із баранцем Камерунчиком — стали з ним нерозлийвода. Після того познайомилася з домашніми курми і півнем. Всі стали близькими товаришами. У просторому вольєрі пасуться, розважаються одне з одним.
Але пан Іван для Цьомочки — поза конкуренцією. Візьме він зелений листочок, складе особливим чином, прикладе до губ, подує у нього. Тонкий звук із цього пищика нагадає козеняті позивний матері – і воно щодуху мчить до господаря, тулиться до нього, як до рідного. Своєю мокрою мордочкою цьомає його.
Пан Іван каже, що у такі моменти почувається надзвичайно щасливим.
Минулого тижня разом із братом Василем, теж добрим майстром, збудували для цього улюбленця окрему дерев’яну хатку. Тут Цьомочка житиме, ховатиметься від спеки і дощу-снігу. Тут у неї є годівничка для зерна-сіна. Будь-коли козеня може вибігти надвір попастися, провідати своїх дбайливих господарів.
На закиди деяких людей, що не можна брати дику тварину додому, цей природолюб відповідає: а невже було б краще, якби це миле створіннячко звели зі світу бродячі пси?
Запис #громадськемісце Леститься до свого господаря, цілує його — тому і Цьомочка! #львів #lviv спершу з’явиться на Громадське Місце Львів.