Про це повідомила Адвокатська дорадча група, яка представляє інтереси потерпілих у справах Майдану.Як вказують юристи, опівдні 19 лютого біля будівлі Хмельницького СБУ зібралося кілька сотень місцевих активістів. "Обурені новинами про кривавий розгін мирної ходи, який відбувся напередодні вдень 18 лютого і наступний нічний штурм Майдану в Києві, люди вимагали, щоб керівник обласного управління СБУ Віктор Крайтор вийшов до них і запевнив, що місцеву «Альфу» не будуть відправляти до Києва на розгін Майдану. Але минав час, а до людей ніхто не виходив", – йдеться у повідомленні. Після відсутності реакції частина активістів почали розбирати бруківку, ще кілька осіб розбили скло на вхідних дверях і потрапили до тамбуру центрального входу управління СБУ."Більшість протестувальників, за спогадами постраждалого в той день Олександра Полудніцина, відійшли в сторону і не намагались зайти в приміщення управління служби безпеки", – заявили правозахисники. Попри це, з будівлі СБУ пролунали кулеметні черги. Внаслідок цього під управлінням загинуло двоє людей, ще десятеро було поранено. "Смертельне поранення голови отримала 71-річна пенсіонерка Людмила Шеремет. Через три дні вона померла в лікарні", – підкреслили у повідомленні. Згодом хмельничани під будівлею вимагали видати осіб, які стріляли у мітингувальників.«Я вибачаюся за цей прикрий інцидент і ми надамо допомогу пораненим людям. Але мушу пояснити, що СБУ – це режимний об’єкт. Ми не могли допустити, щоб гарячі голови увійшли до приміщення», – повідомив тоді керівник управління СБУ Хмельниччини. Вже ввечері в приміщення полетіли «коктейлі Молотова», а звідти знову пролунали постріли. У зв’язку з цим 21-річний активіст місцевого Майдану Дмитро Пагор отримав вогнепальне поранення в голову, від якого помер того ж дня.Слідство встановило, що постріли, внаслідок яких загинули люди, здійснювались саме з приміщення управління СБУ у м. Хмельницькому. Тоді нікого, крім працівників СБУ, там не було.І хоча наступного дня Віктор Крайтор двічі публічно взяв на себе відповідальність і визнав, що саме він віддав своїм підлеглим наказ на застосування зброї, він не поніс жодного покарання.Спершу йому повідомили про підозру у перевищенні службових повноважень (ст. 365 ККУ). Проте згодом інкримінували іншу – недбалість (ст. 425 ККУ). "Однак і за цією статтею у березні 2015 року Військова прокуратура Західного регіону закрила провадження щодо Віктора Крайтора через "відсутність складу злочину", і він вийшов на волю", – додають юристи. Досудове розслідування у цій справі тривало до 2019 року, його обвинувачували у вбивстві з необережності, заподіянні тяжких тілесних ушкоджень та перевищенні службових повноважень.Окрім того, ще один обвинувальний акт надійшов до хмельницького суду щодо "альфівця" Віталія Тарадая, який, за версією слідства, виконав наказ керівника і здійснив постріли з кулемета по мітингувальниках з будівлі СБУ."В листопаді 2024 року, на прохання захисту, суд постановив проводити дебати у закритому режимі, без ЗМІ та вільних слухачів. Представниця потерпілих Ольга Веретільник розповіла, що захисники Крайтора та Тарадая переконували, що у справі нібито є державна таємниця, наявність якої суд, втім заперечив у офіційній відповіді адвокату", – пишуть у повідомленні. Відтак суд виніс виправдальний вирок. У зв’язку з цим представники обвинувачення вже готують обвинувачення.Нещодавно командирам Львівського, Харківського й Севастопольського "Беркуту" оголосили нові підозри у справі розстрілу "Майдану".