Третій президент України Віктор Ющенко опублікував відкритий лист до Дональда Трампа із закликом відмовитися від торгівлі російським дизелем і нагадав США про Будапештський меморандум 1994 року. Документ знову в пошукових трендах, тож розбираємо, що в ньому записано насправді, чого там немає і скільки разів Україна вже намагалася ним скористатися.
Як повідомляє «Українська правда», Ющенко оприлюднив звернення у Facebook 14 жовтня. Він пише, що Україна свого часу мала третій за величиною ядерний потенціал у світі й відмовилася від нього, «повіривши словам і підписам великих держав». За словами експрезидента, підписавши документ, США взяли на себе не лише юридичний, а й моральний обов’язок захищати Україну. «Суспільне» додає, що лист починається із заклику «не домовлятися з тиранами».
До чого тут дизель
Приводом для листа стала заява Трампа від 9 жовтня: він повідомив, що після телефонної розмови з Путіним домовився про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Президент Зеленський назвав рішення в односторонньому порядку зняти санкції з російського дизелю несправедливим і нечесним. Проти виступив і колишній віцепрезидент США Майк Пенс. Що саме дозволили американські регулятори і які цифри фігурують у домовленості, ми розбирали в матеріалі «Дизельна угода Трампа і Путіна в цифрах», а реакцію Конгресу — у тексті про лист 12 сенаторів Трампу.
Ющенко ж переводить дискусію з економіки в площину зобов’язань: на його думку, торгівля з Росією під час війни суперечить духу документа, під яким стоїть підпис американського президента.
Що записано в Будапештському меморандумі: шість пунктів
Меморандум підписали 5 грудня 1994 року в Будапешті Леонід Кучма, Борис Єльцин, Білл Клінтон і британський прем’єр Джон Мейджор. Того ж дня Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава, що її не має. Офіційний текст опубліковано на порталі «Законодавство України».
| Пункт | Що підтвердили Росія, США і Велика Британія | Важливий нюанс |
|---|---|---|
| 1 | Поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України | З посиланням на Заключний акт НБСЄ (Гельсінкі, 1975) |
| 2 | Не погрожувати силою і не застосовувати її проти територіальної цілісності України | Виняток — самооборона або дії згідно зі Статутом ООН |
| 3 | Утримуватися від економічного тиску на Україну | Ідеться про тиск із метою отримати переваги |
| 4 | Домагатися негайних дій Радбезу ООН на допомогу Україні | Лише у разі агресії або погрози із застосуванням ядерної зброї |
| 5 | Не застосовувати ядерну зброю проти України | Крім випадку нападу на самих підписантів чи їхніх союзників |
| 6 | Проводити консультації, якщо постане питання щодо цих зобов’язань | Консультації — разом з Україною |
Тобто документ не містить зобов’язання воювати за Україну чи автоматично надавати їй зброю. Він фіксує обіцянки не нападати, не тиснути і звертатися до Радбезу ООН, де Росія має право вето.
«Гарантії» чи «запевнення»: суперечка про одне слово
Українська й російська версії називаються «Меморандум про гарантії безпеки», англійська — Memorandum on Security Assurances, тобто «запевнення». На цій різниці роками будуються аргументи, що меморандум нічого не гарантує. Українська сторона відповідає, що всі три мовні версії рівно автентичні, а підписи Клінтона і Мейджора стоять і під текстом зі словом «гарантії». Колишній заступник міністра закордонних справ Борис Тарасюк розповідав, що саме такий компроміс знайшли під час підготовки тексту.
Ратифікації документ не потребував і набув чинності з моменту підписання. Франція і Китай не підписували меморандум, а надали Україні окремі заяви з власними застереженнями. Аналогічні меморандуми того ж дня отримали Білорусь і Казахстан.
Скільки разів Україна просила консультацій
- 2003 і 2006 роки — під час конфлікту довкола острова Тузла та першої «газової війни» Київ розглядав такий крок, але до формального запиту не дійшло.
- 5 березня 2014 року — після початку окупації Криму в Парижі зустрілися держсекретар США Джон Керрі, глава МЗС Великої Британії Вільям Хейг і в. о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця. Представник Росії не прийшов.
- 27 листопада 2018 року — після інциденту в Керченській протоці МЗС України вимагало термінових консультацій.
- 21 лютого 2022 року — за три дні до повномасштабного вторгнення МЗС знову направило запит. Перед цим Зеленський у Мюнхені заявив, що Україна ініціює консультації востаннє.
США, Велика Британія та Канада після 2014 року офіційно заявляли, що Росія порушила свої зобов’язання за меморандумом. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у 2022 році висловлював думку, що Вашингтон свою частину виконує, а Москва позбавила документ майбутнього.
Що може змінити лист Ющенка
Юридично — нічого: відкритий лист колишнього президента не є офіційним зверненням держави, а формальний механізм меморандуму обмежується консультаціями. Реакції Білого дому на звернення станом на вечір 15 жовтня у відкритих джерелах не повідомлялося. Водночас лист повертає в дискусію аргумент, який Київ використовує на всіх переговорах: відмова від ядерної зброї вже була обміняна на обіцянки, і повторити цю схему без реальних механізмів захисту Україна не готова.
Будапештський меморандум не зобов’язував США воювати за Україну, але зобов’язував не тиснути на неї і не підривати її суверенітет. Саме тому питання про дизель для Ющенка — не про ринок пального, а про ціну американського підпису.
Фото: Віктор Ющенко. Суспільне Чернігів / suspilne.media.