В Україні завершується перехідний період для підприємств, які не мають укриттів. До 4 грудня 2026 року вони можуть працювати під час «жовтого» рівня повітряної загрози за погодженням із трудовим колективом. Надалі роботодавцям потрібно буде забезпечити передбачений законодавством захист працівників і відвідувачів. Про вимоги уряду та думку бізнесу – далі у статті.
Із вересня 2026 року в Україні діє диференційована система оповіщення про повітряну загрозу. «Жовтий» рівень означає дронову загрозу, а «червоний» — ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу.
Які правила діють для бізнеса
Нові правила дозволяють бізнесу за певних умов продовжувати роботу під час «жовтого» рівня. Водночас роботодавці мають дотримуватися вимог безпеки та інформувати людей про наявність укриття або безпечного простору.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1092 від 4 вересня 2026 року зі змінами, внесеними постановою № 1128 від 15 вересня, передбачає перехідний період для підприємств, які не мають укриттів. До 4 грудня такі підприємства можуть продовжувати роботу під час «жовтого» рівня за погодженням із трудовим колективом. Самого наказу керівника для використання цього механізму недостатньо.
Водночас згода працівників не звільняє роботодавця від обов’язків щодо безпеки. Підприємство має визначити порядок дій під час тривоги, забезпечити оповіщення персоналу й відвідувачів та повідомити про наявність або відсутність укриття.
Що потрібно зробити до 4 грудня
Після завершення перехідного періоду підприємства мають забезпечувати захист людей відповідно до вимог законодавства. Залежно від об’єкта це може бути захисна споруда, укриття, споруда подвійного призначення або належно облаштований безпечний простір.
Підприємства, які не забезпечать належного захисту відповідно до вимог законодавства, будуть змушені призупиняти роботу під час «жовтого» рівня загрози.
Що про це думають роботодавці
Український бізнес, особливо у прифронтових регіонах, стурбований новими вимогами щодо роботи під час «жовтого» рівня повітряної загрози. Підприємці вказують на складні дозвільні процедури, проблеми з облаштуванням укриттів в орендованих приміщеннях і значні витрати, каже Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців.
«Ми вже маємо дуже багато звернень від бізнесу. Я читаю чати бізнесові. Бізнес знаходиться, скажімо так, в легкому шоці. Особливо прифронтовий, тому що виконати вимоги, які уряд прописав в цій постанові, досить складно», — зазначив він.
За його словами, одна з головних проблем — дозвільні процедури. Також виникають труднощі з приміщеннями, які підприємці орендують, адже для їхнього переобладнання потрібна згода власника. Крім того, облаштування укриттів потребує значних фінансових ресурсів.
«Виходить так, що бізнес самотужки повинен створити ці умови для того, щоб забезпечити можливість працювати, підтримувати робочі місця і сплачувати податки. Тому що податки ж ніхто не відміняв», — сказав Олександр.
Підприємці вже витрачають кошти на безпеку
За словами представника бізнесу, це не перший випадок, коли підприємці змушені власним коштом облаштовувати укриття. Він нагадав, що у 2023 році приватні заклади освіти, які хотіли повернутися до офлайн-навчання, самостійно будували захисні споруди. Деякі підприємці навіть облаштовували підземні приміщення у будівлях, де раніше не було підвалів.
«Вони потім намагалися погодити це укриття з ДСНС. І там свої проблеми були великі, тому що є вимоги будівельні, які треба також обов’язково виконати», — розповів він.
Олександр Чумак наголосив, що бізнес уже витрачає кошти на відновлення після обстрілів, підтримку Сил оборони та безпеку працівників і клієнтів. Тому нові вимоги створюють додаткове фінансове навантаження.
Укриття має бути доступним і відповідати вимогам
Представник бізнесу зазначив, що підприємці й зараз дбають про безпеку персоналу та відвідувачів, облаштовують наявні приміщення й покращують укриття, коли мають таку можливість.
Водночас, якщо поруч немає захисної споруди, людям доводиться шукати найближче укриття. У Харкові, наприклад, це може бути метро, до якого іноді потрібно подолати сотні метрів.
«Це той час, який бізнес витрачає, чи клієнти для того, щоб туди дійти, чи добігти, і це додаткова небезпека, тому що саме уламками чи осколками люди можуть бути травмовані або, не дай Боже, ще й загинути», — пояснив Олександр.
На його думку, громадам потрібно провести інвентаризацію наявних укриттів, перевірити їхню місткість і визначити зрозумілі маршрути до них. Важливо також забезпечити цілодобовий доступ до комунальних і державних захисних споруд.
Бізнес просить фінансової підтримки та спрощення процедур
Олександр заявив, що підприємці готові вкладати кошти в облаштування укриттів, однак за наявності додаткового фінансування з боку держави, місцевої влади або донорів бізнес міг би створити більше захисних просторів.
«Звісно, якщо держава надасть додаткові кошти, то бізнес готовий збільшувати кількість укриттів, але також питання знаходження відповідних приміщень, які можна переобладнати», — зазначив він.
Для цього, на його думку, уряду необхідно активніше взаємодіяти з громадами, провести ревізію наявних укриттів і визначити приміщення, які можна передати в користування або переобладнати для захисту людей.
Ще одна проблема — складність дозвільних процедур. Представник бізнесу вважає, що під час воєнного стану їх потрібно спростити, залишивши обов’язковими ті вимоги, які безпосередньо впливають на безпеку.
Йдеться про необхідність суттєвого спрощення для того, щоб дозвільні документи були прості, їх було мало, і щоб укриття можна було створити досить швидко або переобладнати, облаштувати наявне приміщення, яке може виконувати цю функцію, — підсумував Олександр Чумак.
Джерело: 057.ua