Жителька Білецької громади Валентина Федірко відзначила 94-й день народження. Іменинницю привітали рідні, близькі та представники влади, які вручили їй пам’ятний подарунок від громади.
Валентина Зеновіївна народилася в селі Мартиновичі Поліського району Київської області під час Голодомору. Її дитинство припало на роки, коли українські родини переживали втрати й переслідування. У 1937 році її батька репресували, а в 1938-му розстріляли.
Мати довго не наважувалася розповідати дітям про долю батька через страх перед радянською системою. Про пережите під час Голодомору вони також дізналися не одразу: «Не одразу діти дізналися й про пережите під час Голодомору… Лиш згодом почули про те, як чекісти вривалися на подвір’я, шукали картоплю та збіжжя, протикували землю «шпичками», зривали підлогу в оселі і забирали все, що знаходили. Так у людей відбирали не лише останні запаси їжі, а й надію на виживання», — поділилися у громаді.
У родині було четверо дітей, і мати сама забезпечувала сім’ю. Вночі вона працювала на заводі мінеральних добрив, а вдень — у колгоспі. Важкими для родини були також воєнні та повоєнні роки, коли люди відбудовували зруйноване.
Валентина Зеновіївна прагнула здобути освіту: спершу вступала до технікуму у Львові, але там її комісували. Згодом вона переїхала на Тернопільщину, до Чорткова, де вступила до медичного училища. Після навчання її направили до лікарні у Великому Глибочку, де з 1952 року вона працювала медичною сестрою; також була лаборантом у лікарні в Плотичі. Разом із чоловіком виховала двох синів, має трьох онуків і сімох правнуків.
Запис Білецька громада привітала Валентину Федірко з 94-річчям спершу з’явиться на TV_TE.