Володимир із позивним «Пірат», родом із Дубенщини, став на захист України ще у 2014 році. За час служби військовий двічі був поранений, однак після лікування та реабілітації повернувся до війська.
Історію військовослужбовця 104 окремої бригади територіальної оборони «Горинь» розповіли у Рівненській ОДА.
У 2014 році Володимир служив у 72-й механізованій бригаді. Тоді ж отримав позивний «Пірат» – через камуфльовану бандану із черепами. Під Волновахою військовий зазнав першого поранення.
Після лікування він повернувся до цивільного життя та працював зварювальником. Після початку повномасштабного вторгнення знову став до війська.
«О третій годині я отримав документи, а о п’ятій уже був зібраний і поїхав. Ще не знав куди конкретно, але поїхав», – згадує Володимир.
На Донеччині він став навідником гармати С-60. Під час одного з обстрілів отримав друге поранення – постраждала рука. Після кількох місяців реабілітації військовому вдалося частково відновити її рухливість.
«Реабілітологи говорили: поки не навчишся показувати дулю, то нічого не буде. Зараз, слава Богу, рука працює. Не так, як до поранення, але працює», – розповів він.
Після реабілітації «Пірат» знову повернувся до підрозділу. За даними Рівненської ОДА, на одній із бойових позицій він провів 101 день – від зими до весни.
Військовий розповідає, що позиція перебувала під загрозою атак дронів, артилерії та керованих авіабомб. Подекуди бракувало навіть води, тому військові топили сніг на буржуйці.
«Найстрашніше – коли поряд падають КАБи. Ти їх не бачиш, але відчуваєш. Коли падає – усе навколо розбирає», – каже Володимир.
Удома на нього чекають дружина, діти та восьмеро онуків. Старша донька Володимира також служить у війську.
«Я не жалкую. Слава Богу, ходжу. Ну, трошки порваний, але мушу триматися. Мене мотивують діти, онуки, дружина. Хочу повернутися до цивільного життя, працювати, дочекатися правнуків», – розповів військовий.
Запис Військовий із Дубенщини після двох поранень повернувся до служби спершу з’явиться на 7 днів.