Перший сніг – і додому не скоро. Ще звечора було тепло, а вранці дороги вже засипало снігом. Водії, які відкладали заміну літніх шин, один за одним поспішають до шиномонтажу.
Для Володимира Мартинюка такі дні – це черги автомобілів і робота до пізнього вечора. Іноді він навіть залишається ночувати в майстерні: додому тридцять кілометрів, а вранці знову чекатимуть клієнти.
Десять років тому Володимир Мартинюк тільки вчився перевзувати автомобілі. Спочатку виходило не все. Одну шину під час навчання навіть зіпсував. Та поступово набив руку, і тепер у найбільш завантажені дні через майстерню проходить до двадцяти машин.
Шиномонтаж відкрили разом із батьком Миколою Модестовичем. Коли встановили обладнання, Володимир почав учитися працювати на ньому. Допомагав знайомий шиномонтажник: показував, як користуватися верстатами, знімати й установлювати шини. Згодом Володимир вже міг обходитися без підказок.
Майстерня працює переважно навесні та восени, коли автомобілісти змінюють сезонну гуму. І якщо навесні водії ще можуть трохи зачекати, то восени зволікання нерідко обертається довгими чергами.
Поки надворі сухо й відносно тепло, багато хто не поспішає перевзуватися. Сьогодні погода добра, на завтра теж обіцяють плюсову температуру. Здається, кілька днів ще можна поїздити. Але осінь здатна швидко змінити ці плани.
– Перший сніг випав – і вже черги стоять, – розповідає Володимир.
Тоді всі хочуть потрапити до майстра якнайшвидше. Комусь потрібно на роботу, комусь – відвезти дітей до школи чи вирушити за місто. А автомобілі прибувають швидше, ніж вдається їх обслужити.
Тому Володимир радить не чекати снігопаду, особливо тим, хто часто їздить рано-вранці або вночі. Навіть після теплого дня температура може опуститися нижче нуля, а на дорозі з’явиться ожеледиця.
Зазвичай міняти літні шини на зимові рекомендують, коли температура стабільно тримається поблизу +7 градусів і нижче. Це лише орієнтир, а не межа, за якою літня гума раптом стає непридатною. Проте з похолоданням її суміш твердне, що може погіршувати зчеплення з дорогою. Зимові шини краще пристосовані до низьких температур, снігу та сльоти.
Тож із настанням холодів варто насамперед подбати про безпеку, а заодно й уникнути черг, які щороку з’являються біля майстерень після різкої зміни погоди.
До двадцяти машин за день
У розпал сезону Володимир працює від ранку до пізнього вечора. Найбільше самотужки перевзув чотирнадцять автомобілів за день. А бувало, що за зміну в майстерні обслуговували шістнадцять, вісімнадцять, а то й двадцять машин.
Після таких навантажень він іноді не повертався додому.
– Коли допізна працював, то залишався тут ночувати, – пояснює Володимир.
Їхати тридцять кілометрів, щоб за кілька годин долати ту саму дорогу назад, не завжди було зручно. Водночас продовжувати шиномонтаж уночі не можна. Майстерня розташована в житловій зоні, а гучний компресор заважає мешканцям сусідніх будинків. Тож увечері роботу доводиться припиняти, хоч би скільки охочих ще залишалося.
За станом коліс Володимир нерідко може визначити, наскільки уважно власник доглядає за автомобілем. Одні водії вчасно змінюють шини, стежать за їхнім зношенням. Інші намагаються використати гуму до останнього.
– Дуже багато таких, що доїжджають гуму до нуля. Уже з дротами приїжджають, – розповідає майстер.
У таких шинах протектор стирається настільки, що з-під гуми видно металеві нитки корду. Їздити на них небезпечно навіть сухою дорогою, не кажучи вже про зимову.
За Правилами дорожнього руху, залишкова висота протектора шин легкового автомобіля має становити щонайменше 1,6 міліметра. Однак для зимової їзди не варто чекати такого зношення. Що менша глибина протектора, то гірше шина відводить воду та снігову кашу, а отже, зростає ризик втратити зчеплення з дорогою.
Перед встановленням зимового комплекту варто оглянути й боковини. Тріщини, здуття, нерівномірно стерта гума – привід показати колесо фахівцеві. Якщо ж оголився корд, шину потрібно замінити.
Ще один спосіб заощадити, до якого вдаються деякі автомобілісти, – поставити дві зимові шини, а на інших колесах залишити літні або значно зношені. Володимир застерігає від такого поєднання.
– Може занести машину. На трасі може кинути, можна потрапити в аварію, – пояснює він.
Коли передні й задні колеса по-різному тримаються за дорогу, автомобіль може втратити стійкість під час гальмування чи повороту. Особливо на слизькому покритті. Тому зимовими мають бути всі чотири шини.
Поспіх, який коштував 150 євро
Не всі випадки в майстерні закінчувалися вдало. Одного разу Володимирові довелося заплатити за пошкодження чужого автомобіля.
Чоловік приїхав на машині, днище якої було закрите пластиковою обшивкою. Для піднімання такого автомобіля передбачалося спеціальне місце під домкрат. Але клієнт поспішав і постійно підганяв майстра. Володимир взявся піднімати машину й пошкодив пластик.
– Він усе казав: став, став. А коли пластмаса зламалася, почав дорікати, що треба було обережніше, – розповідає шиномонтажник.
Хоч водій і наполягав, щоб той працював швидше, за пошкоджену обшивку довелося платити Володимирові. Ремонт обійшовся у 150 євро.
На щастя, подібні випадки трапляються рідко. Частіше автомобілісти звертаються зі значно простішими проблемами. Наприклад, восени помічають, що колеса почали потроху спускати, хоча проколів немає.
Володимир пояснює це похолоданням. Зі зниженням температури повітря падає і тиск усередині шини. Якщо надворі стало холодніше приблизно на десять градусів, він може зменшитися орієнтовно на 0,2 бара.
Тому восени варто частіше користуватися манометром, особливо після різкої зміни погоди. Найкраще перевіряти колеса до поїздки, поки вони холодні, й підтримувати тиск, рекомендований виробником автомобіля.
Навмисно спускати шини взимку, сподіваючись, що так вони краще триматимуться за сніг, не потрібно. Для звичайних поїздок дорогами загального користування це може лише погіршити керованість автомобіля, прискорити зношення гуми та збільшити витрати пального.
Змінилися за ці десять років і самі шини. Вибір став ширшим, з’явилося багато моделей із різними характеристиками та цінами. Серед них – всесезонні, які приваблюють водіїв можливістю обійтися одним комплектом на весь рік.
Сам Володимир надає перевагу сезонній гумі.
– Краще зимою їздити на зимовій, а літом – на літній, – каже він.
Сучасні всесезонні шини, придатні для зимової експлуатації, можуть підійти тим, хто переважно пересувається містом і під час сильного снігопаду чи ожеледиці має змогу залишити автомобіль удома. А от для частих поїздок трасами, особливо рано-вранці або за складної погоди, спеціалізовані зимові шини будуть надійнішим вибором.
Утім, і з ними на слизькій дорозі потрібно зменшувати швидкість, тримати більшу дистанцію та уникати різких маневрів.
Клієнти, яких стало менше
За час роботи у Володимира з’явилися постійні клієнти, які поверталися щосезону. Та останнім часом багатьох із них він уже не бачить.
– Раніше клієнтів було багато. А зараз багато хто пішов на війну, і вже значно менше приїжджають, – розповідає шиномонтажник.
Попереду чергова сезонна заміна шин. Поки погода дозволяє не поспішати, Володимир радить знайти час для цієї справи. Сам він, коли мав автомобіль, завжди перевзував його завчасно.
– Я самий перший, можна сказати, перевзувався. Для мене це не проблема.
Мабуть, ніхто краще за шиномонтажника не знає, скільки клопоту може завдати відкладена на потім заміна коліс. Адже щоосені вистачає водіїв, які до останнього сподіваються на теплу погоду. А потім біля майстерні збирається черга, і Володимир знову затримується на роботі допізна. Настільки, що іноді простіше залишитися тут до ранку, ніж їхати додому за тридцять кілометрів.
Запис Гаряча пора шиномонтажника спершу з’явиться на 7 днів.