У неділю президент Емманюель Макрон закликав до спокою — наступного дня після того, як Франція пережила один із найтяжчих спалахів заворушень за останні роки. Унаслідок протестів, спричинених високими цінами та погіршенням якості державних послуг, тисячі людей були заарештовані, а магазини — розграбовані або пошкоджені, пише Reuters
У Парижі та Марселі спалахнули нові сутички; поліція спеціального призначення втрутилася, щоб запобігти спробам розгрому комерційних закладів.
У суботу загальнонаціональні демонстрації переросли в масові заворушення: у містах по всій країні агресивні групи вступали в сутички з поліцією, підпалювали будівлі муніципалітетів, грабували магазини та розмальовували стіни будівель графіті.
France 24, BBC and DW News were expecting to see such visuals from Delhi. But thanks to Delhi Police, they are unable to get the footage they were hoping for. Meanwhile, France is witnessing looting of luxury stores and attacks on Catholic churches. France is paying the price for years of immigration policies that failed to adequately scrutinise who was entering the country.
— Facts (@BefittingFacts) October 18, 2026
«Дивлячись на ці кадри, кожен із нас запитує себе: що було в них у головах? Як французи можуть чинити таке зі своєю країною?» — заявив Макрон у телевізійному зверненні до нації.
«Ніщо не може цього виправдати, пояснити чи слугувати для цього виправданням. Сьогодні ввечері ми всі відчуваємо гнів і сором».
Суботні заворушення оголили глибоке невдоволення Макроном. Він залишить свою посаду у 2027 році, після десятиліття при владі — періоду, який дедалі більше характеризується соціальним невдоволенням, слабкою економікою та стрімким зростанням державного боргу.
Макрон зазначив, що ті, хто протестує мирно, мають обґрунтовані претензії, і їхні дії не слід ототожнювати з діями тих, хто прагне сіяти хаос і руйнування.
Він утримався від запровадження надзвичайного стану, на чому наполягали деякі праві політики, проте заявив, що уряд вживе заходів, які дозволять префектам забороняти протести, якщо це буде необхідно для захисту державних установ і місцевого бізнесу.
ПРОТЕСТИ В ПАРИЖІ: «ЯК У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ»
Уряд поклав відповідальність за насильство на ультраліві угруповання, а також на злочинців, які, за словами влади, спровокували мародерство.
У суботу під час демонстрацій у Парижі помер один із протестувальників — у нього сталася зупинка серця. За словами міністра внутрішніх справ Франції Лорана Нуньєса, по всій країні було заарештовано 2400 осіб, а близько 1000 правоохоронців отримали поранення. У неділю вдень на площі Республіки поліція знову вступила в сутички з протестувальниками та застосувала сльозогінний газ; учасники акцій також підпалили купи велосипедів. За словами очевидця з агентства Reuters, у цьому районі перебувало, ймовірно, кілька сотень протестувальників.
Масштабні роботи з прибирання та відновлення розгорнулися в містах по всій країні: від Лілля на півночі до Марселя на півдні, і від Страсбурга на сході до Бордо на південному заході — де натовп у масках увірвався до резиденції місцевого префекта.
«Тут наче зона бойових дій!» — вигукнув нідерландський підприємець Тійе де Бур, який приїхав до Парижа з дітьми. За його словами, через заворушення йому довелося евакуюватися з готелю, розташованого на площі Республіки.
У суботу понад пів мільйона людей вийшли на марші в десятках міст. Ці події стали кульмінацією об’єднання тривалого студентського руху з ширшим соціальним невдоволенням, спричиненим зростанням вартості життя та погіршенням якості державних послуг.
ПОШКОДЖЕНО КІЛЬКА СОТЕНЬ МАГАЗИНІВ
Хоча в суботу сотні тисяч людей протестували мирно, радикальні угруповання вдалися до насильства: вони атакували державні установи, грабували бутіки елітних брендів і супермаркети, а також нападали на поліцейські автомобілі та правоохоронців.
Лідерка ультраправої партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен — фаворитка майбутніх президентських перегонів, що відбудуться наступного року, — також закликала до спокою. Вона заявила, що Франція не повинна звикати до картин руйнування, насильства та мародерства на своїй території. «Насильство — це не думка. Руйнування — це не форма самовираження. А хаос не може бути основою для майбутнього Франції», — заявила вона у відеозверненні.
Жан-Люк Меланшон, кандидат у президенти від ультралівого руху «Нескорена Франція», зазначив, що Макрон має відреагувати на вимоги старшокласників, які беруть участь у протестах.
У місті Лімож, відомому своїм порцеляновим виробництвом, обрушення годинникової вежі мерії під час пожежі викликало спогади про пожежу 2019 року, яка завдала значних руйнувань собору Паризької Богоматері. Мер міста Гійом Герен заявив, що до його міста було направлено недостатню кількість співробітників національної поліції.
«Був чіткий, заздалегідь спланований намір спалити мерію, а люди, які перебували всередині, боялися за своє життя», — повідомив Герен агентству Reuters у неділю. Він пригрозив піти у відставку, якщо місто не отримає коштів, необхідних для відновлення будівлі мерії.
Міністр економіки Ролан Лескюр у неділю пообіцяв підтримку підприємцям, які зазнали збитків. «Ті, хто все руйнує, заплатять за це, відшкодують збитки та відповідатимуть за свій намір посіяти хаос», — зазначив Лескюр у своїй заяві.
Генеральний директор Carrefour (CARR.PA) Александр Бомпар повідомив французькому телеканалу BFMTV, що 50 магазинів компанії зазнали пошкоджень, зокрема 20 із них були розграбовані, а збитки від завданої шкоди сягають десятків мільйонів євро.