За наявною у редакції інформацією, навколо результатів аудиту Берегівської міської ради може готуватися серія медійних матеріалів, зокрема за участю телеканалу «Прямий». Ця інформація наразі не має незалежного підтвердження. Водночас сама перспектива такого висвітлення порушує питання про його мету: чи йтиметься про всебічний журналістський аналіз результатів перевірки, чи аудиторський звіт стане приводом для чергового політичного протистояння? І яку роль у цій історії відіграють місцеві політичні діячі, які виявляють інтерес до матеріалів аудиту?
Сам по собі контроль за роботою органу місцевого самоврядування є законним і необхідним. Проте в публічній політиці діє просте правило: той, хто вимагає відповідей від інших, має бути готовий відповідати й сам — за власні рішення, зв’язки, ініціативи та результати роботи перед громадою.
Депутатський доробок: запитання без політичної риторики
Віталій Антіпов не перший рік є депутатом Берегівської міської ради. Тому оцінювати його публічну активність варто не лише за гучністю заяв, а й за тим, що за роки роботи було зроблено для виборців.
Які його ініціативи були реалізовані? Які проблеми мешканців вдалося вирішити? Які рішення, програми чи проєкти стали результатом його особистої депутатської роботи?
І головне — чи можна виміряти його внесок у розвиток громади чимось більшим, ніж кількістю звернень і політичних заяв?
Для газети це не риторика, а суспільно важливий критерій: депутатський мандат має вимірюватися не кількістю публічних конфліктів, а реальними змінами, які відчуває громада.
Принциповість не може бути вибірковою
Особливий інтерес становить послідовність депутатської позиції.
Якщо політик вимагає прозорості, обґрунтованості та законності від інших, логічно очікувати, що такі самі критерії він застосовує і до рішень, у просуванні яких особисто брав участь.
У цьому контексті заслуговує на увагу діяльність Антіпова щодо питань, пов’язаних із селом Боржава.
У депутатських ініціативах фігурували питання місцевої інфраструктури та екології. Водночас на території цього населеного пункту розглядалися земельні питання приватного енергетичного підприємства, з яким Антіпов раніше був пов’язаний.
Сам по собі такий збіг не доводить наявності приватного інтересу. Однак він дає підстави запитати: якою була фактична роль депутата в просуванні цього проєкту, чи мав він зацікавленість у результатах його реалізації та наскільки ця діяльність відповідала інтересам усієї громади?
Що стоїть за боротьбою за справедливість?
Порядність у публічній діяльності перевіряється не гучністю заяв і не суворістю оцінок політичних опонентів. Її визначають послідовність, прозорість власних рішень та готовність відповідати за їхні наслідки.
Саме тому суспільство має право запитувати, чи не перетворюється риторика справедливості на зручний інструмент політичної конкуренції, а представництво інтересів громади — на спосіб просування окремих приватних проєктів.
Стосовно Антіпова відповіді на ці питання потребують перевірки конкретних обставин його депутатської діяльності. Вони не можуть ґрунтуватися лише на політичних симпатіях чи антипатіях.
Депутатський мандат — це насамперед відповідальність
Публічний контроль не повинен бути одностороннім.
Міська рада має відповідати за законність своїх рішень, використання бюджетних коштів та управління комунальним майном. Депутати — за власні голосування, ініціативи, можливі приватні інтереси та результати представництва виборців.
Тому, перш ніж оцінювати чергові гучні заяви будь-якого політика, варто поцікавитися його власним депутатським доробком.
Скільки проблем громади він допоміг вирішити? Які результати може підтвердити документально? І чи однаково вимогливий до власних інтересів та інтересів тих, кого публічно критикує?
Саме відповіді на ці запитання, а не політичні гасла, дозволяють оцінити справжню якість депутатського представництва.
Минуле, яке також потребує відповідей
Окремі питання виникають і щодо минулого самого Віталія Антіпова. У 2019 році угорські видання 444, Index та 24.hu повідомляли про розшук особи на ім’я Anti Viktor, яку 24.hu пов’язувало з українським депутатом. Сам Антіпов, за повідомленням видання, заперечував висунуті звинувачення.
Чим завершилася ця історія? Чи отримала вона остаточну правову оцінку? І чи відповідають дійсності відомості про можливі порушення під час оформлення угорського громадянства, якщо такі відомості будуть підтверджені належними джерелами?
Публічний діяч, який претендує на роль принципового захисника законності, закономірно привертає увагу і до власної правової історії. Однак давні повідомлення про підозри не є доказом винуватості.
Отже, головне питання цієї історії — не лише в тому, що саме містить аудиторський звіт Берегівської міської ради. Не менш важливо зрозуміти, хто і з якою метою перетворює його на політичний інструмент, чи не набуває ситуація ознак штучно роздмуханого протистояння та кому може бути вигідне її загострення.
Редакційне застереження. Цей матеріал є публіцистичною публікацією, побудованою на журналістських питаннях і аналізі публічно доступної інформації. Він не містить тверджень про доведену винуватість будь-якої особи. Остаточні висновки можливі лише після перевірки фактів, документів і отримання офіційних коментарів сторін.