Дизельний подарунок Путіну: як світ реагує на рішення Трампа і зрив перемовин

Про це пише RFI Українською.

Поки представники США, України, європейських країн і НАТО у Маямі вели переговори про завершення російсько-української війни, президент Дональд Трамп поговорив із володимиром путіним і вирішив на пів року зняти санкції з російського дизелю.

Як повідомляла журналістка RFI Українською Оксана Козлова, президент Володимир Зеленський назвав це рішенням слабким і зазначив, що українську команду «використовують як ширму». На його думку, Вашингтон вчинив не по-партнерському.

В суботу, десятого жовтня, Зеленський написав, що «росія висловила свою вдячність за скасування санкцій на експорт дизельного палива», скинувши п’ять керованих бомб на житлові будинки в Запоріжжі.

Axios, посилаючись на джерела, пише, що Трамп уклав угоду з росією після того, як Зеленський проігнорував прохання США припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Вашинґтон просив зробити це в односторонньому порядку, а ще, за даними видання, погрожував повністю відрізати Україну від американських розвідувальних даних. Натомість Київ закликає до дзеркальних заходів – припинення росією ударів по українській енергетиці.

На тлі скандального рішення Трампа перемовини в Маямі дочасно завершилися.

Обурення українців

В мережі – багато емоційних коментарів.

Народний депутат Єгор Чернєв назвав дозвіл Трампа «подарунком Іуди», який зробили США Україні напередодні «найважчої зими».

– Якби кров українців горіла, як їхня ненависть, Трамп би дозволив і її експорт. Яка неймовірна ганьба для колись великої країни, – пише голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Юрій Гудименко.

– Мотив зрозумілий. Збити ціну на дизпаливо перед виборами до Конґресу. Тільки від цього не легше нам. Бо гроші, отримані за це пальне, підуть на знищення українських міст. По суті, це можна розцінювати як фінансування тероризму  – зазначає голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

Низка експертів наводять цифри, які свідчать про те, що обіцяні обсяги російського дизелю є «краплею в морі».

– Негайне постачання рф  300 тисяч тонн дизпалива на американський і світовий ринки, ще 500 тисяч тонн протягом листопада і мільйон після цього – це взагалі ніщо, особливо на тлі постійних наших ударів по НПЗ, які можуть завадити поставити навіть це. Лише в США споживання дорівнює близько 16 мільйонів тонн на місяць. А в світі цифра сягає близько 120 мільйонів тонн – зазначає ексочільник Центру протидії дезінформації, офіцер Сил оборони України Андрій Коваленко.

– Оголошені Трампом цифри – мізер, який ні на що не впливає. Через наші успішні атаки по НПЗ цього ркоу Росія імпортує дизель з Індії – наголошує колишній очільник МВС України Юрій Луценко.

Економіст, ексчлен Ради Національного банку України Віталій Шапран радить адміністрації Білого Дому «не шукати угод з Кремлем, а розв’язувати проблему на Близькому Сході: там дійсно є обсяги, які можуть вплинути на світову ціну на дизель».

Політолог Сергій Таран припускає, що зовнішньополітична авантюра Трампа завершиться результатом, який відрізнятиметься від запланованого з точністю до навпаки. Бо таке вже бувало.

– Великий “завершатель” десятка воєн в усьому світові вирішив підлити олії у вогонь найбільшій війні сучасности. Але для нього це масло – фол останньої надії на виборах до Конґресу, під час яких рейтинг його підтримки серед американців досяг історичного мінімуму. (…) З огляду на цинізм і алогічність цієї ініціативи, у неї є так само всі шанси додатися до списку справ, за які Америці колись буде соромної – йдеться у його дописі.

Реакція світу

Не всі в США розділяють крок Трампа назустріч росії. Серед демократів це рішення називають зрадою України. До критики доєдналися і декілька республіканців.

Зокрема, конґресмен Дон Бейкон заявив, що американці потребують зниження цін на дизель, але російське пальне – це неправильна відповідь. Він сподівається, що Україна продовжуватиме знищувати російські виробничі потужності. Також закликає впроваджувати в життя закон Ліндсі Ґрема про санкції проти росії, який підписав Трамп.

– Зараз саме час використовувати ці санкції, щоб стиснути військову машину Путіна, а не винагороджувати диктатора, надаючи йому більше грошей, поки він продовжує вбивати українських мирних жителів, – написав Бейкон.

Європейці запевняють Київ у продовженні підтримки. Відповідну заяву оприлюднила Велика Британія, яка не має намірів зменшувати санкційний тиск на Москву. Про це ж заявили і в уряді Німеччини.

Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо назвав у коментарі Yle домовленість США й Росії щодо дизелю «величезним розчаруванням».

Австралія заявила, що не потребує російського пального й не дозволить його імпорт, аби росія не отримувала прибутків від війни проти України.

Росія радіє домовлености з Вашингтоном. Володимир путін очікує, що це має позитивно вплинути на всю глобальну економіку.

Опріч цього, десятого жовтня стало відомо про ще один діалог сторін. У кремлі повідомили, що за погодження із президентом Ірану путін передав Трампу бачення іранської сторони щодо можливого вирішення конфлікту.

Чому Трамп пішов на цей крок?

– Це намагання створити мімікрію під реальність, у якій ситуація з дизелем нібито покращуватиметься. Це сигнал передусім для ядра електорату Трампа, зокрема для реднеків (жаргонна назва білих фермерів, мешканців сільської глибинки США. – Ред.), які, побачивши новину про те, що російський дизель зайде на американські заправки, можуть очікувати відповідного зниження цін  – коментує для RFI Українською голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.

Він прогнозує, що в разі провалу цього плану Трамп звинувачуватиме Україну, замовчуючи головний чинник проблеми – розв’зану США кампанію в Ірані.

– Навіть ті обсяги, які озвучив Дональд Фредович, не впливають ані на світовий ринок, ані тим паче на американський. Наприклад, 300 тисяч тонн дизеля, які путін нібито має максимально швидко доправити до Штатів і на світовий ринок, – це дві третини денного споживання США. А загалом 4,8 мільйона тонн, які були озвучені в межах цієї інформаційної хвилі з боку Трампа, – це приблизно 25-27 днів споживання Сполучених Штатів – наводить цифри експерт, нагадуючи, що саме США є найбільшим експортером дизеля на світовий ринок.

Тож ідеться про «банальні спекуляції на американському ринку», на яких, власне, заробляє оточення американського лідера.

Своє рішення Трамп озвучив у розпал кампанії в США. Третього листопада тут відбудуться проміжні вибори в Конґрес. Рейтинг схвалення президента впав до 32 відсотків (найнижчий показник за всю політичну кар’єру Трампа), а Демократична партія випереджає республіканців в опитуваннях.

– В них вибори, а в нас тривають тотальні руйнування, гинуть люди, гинуть діти. І цьому неможливо зарадити. Фактично виходить, що своїми діями Трамп просто посилює путіна, посилює російську економіку. Це абсолютно неправильно, – наголосив Чаленко.

Причому в цій заяві Трамп суперечить сам собі.

– Трамп спочатку розповідає, що Європа погана, бо купує російську нафту й нафтопродукти. Потім запроваджує мита, наприклад, проти Індії. А потім сам виходить із інформацією, що Америка купуватиме російський дизель, та ще й прибирає відповідні обмеження через ліцензію Сполучених Штатів, які були запроваджені на пів року  – зазначає Чаленко.

На думку політолога, Україні доведеться продовжувати атаки на російські НПЗ, навіть якщо є ризик втратити доступ до американських розвідувальних даних. Він припускає, що українці спиратимуться винятково на «європейські очі» і залучатимуть інші розвіддані, наприклад французькі та британські.

– В такій ситуації для офіційного Києва залишається, по суті, єдина логіка дій: ми битимемо по російських НПЗ доти, доки росія не погодиться на енергетичне перемир’я і не припинить бити по українській енергетиці та й узагалі цивільній інфраструктурі – заявляє експерт.

Що буде з перемовинами?

Чаленко не дає обнадійливих прогнозів щодо можливої тристоронньої зустрічі на технічному рівні в Абу-Дабі, яка очікувалася до кінця жовтня.

– Фактично Трамп зірвав перемовини – каже політолог.

Ба більше, він не відкидає, що це могло бути сплановано. Axios писав, що спецпредставники Стів Віткофф та Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати москву.

Тобто календар точно не складали  – зауважує експерт.

Він вважає, що це може свідчити про те, що Білий дім свідомо пішов на нинішню ескалацію, щоб знову звинуватити Україну.

– Зараз уже не йдеться про завершення війни. Говорять про прикладні речі: запуск Чорного моря, припинення ударів по паливно-енергетичному комплексу обох держав  – додає Чаленко.

За даними міністра оборони України Євгенія Хмари, понад 51 відсоток російських нафтопереробних потужностей було виведено із ладу українськими ударами. Але попри це москва не йде назустріч у питанні організації енергетичного перемир’я.

Бо путіну, переконаний політолог, не потрібні симетричні, рівнозначні домовленості навіть щодо режиму припинення вогню, він прагне максимально асиметричних й невигідних умов для України.

Що буде після виборів у США?

Наразі важко спрогнозувати, як розгортатиметься ситуація після проміжних виборів до Конґресу.

Чаленко каже про різні сценарії. Так, Палата представників може перейти під контроль демократів, або весь Конґрес.

І тоді ж в США вже починатиметься президентська виборча кампанія, хоча до виборів ще два роки. Політолог припускає, що Трамп поступово переходитиме в статус «кульгавої качки».

– Один зі сценаріїв навіть передбачає, що республіканці, можливо, змусять його піти з посади, щоб Джей Ді Венс провів останні два роки вже в статусі президента – до виборів 2028 року», – зазначив експерт.

Головна проблема полягає в тому, що за будь-якого з цих сценаріїв Сполучені Штати дедалі більше надаватимуть пріоритет внутрішній політичній кухні. І тому, за словами політолога, тема України може звучати винятково як предмет взаємних звинувачень двох партій.

– Певне вікно можливостей по факту для нас зачиняється. Ба більше, з огляду на ситуацію в Європі – наближення президентських виборів у Франції, мінливу ситуацію в Німеччині та вибори в Італії, заплановані на грудень наступного року, – усе це створює для нас додатковий тиск у питанні подальшої підтримки й фінансування опору російській аґресії», – підсумовує Чаленко.

ДЖЕРЕЛО