Зенітник «Добрий» виконав перший удар на матчі «Динамо», а на бойовому чергуванні знищив три крилаті ракети та сім ударних дронів.
Історію військового опублікували на сторінці Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
На кілька годин Юрія відпустили з позиції, щоб він відвідав матч між «Динамо» та «Карпатами» у 8-му турі Української прем’єр-ліги й виконав перший церемоніальний удар. Вихід військового на поле трибуни зустріли гучними оплесками та скандуванням «ЗСУ! ЗСУ!».
«Я запам’ятаю цей момент на все життя», — сказав «Добрий».
Юрій — киянин і вболіває за «Динамо» з дитинства, тому можливість вийти на поле перед матчем улюбленої команди стала для нього особливою подією.
Позивний «Добрий» він отримав за свій характер ще під час служби в АТО. Відтоді його не змінює.
«Якщо люди дали, значить, воно має принести удачу», — пояснює військовий.
Після демобілізації Юрій повернувся додому, але тривожний рюкзак із військовим екіпіруванням залишив зібраним, адже розумів, що воно ще знадобиться. У лютому 2022 року він знову став до лав Сил оборони.
Спочатку брав участь в обороні Київщини, а згодом воював у важких піхотних боях під Бахмутом. Під Кодемою під час мінометного обстрілу Юрій дістав важке поранення живота.
Після операцій і тривалого відновлення він повернувся до служби, перейшов у малу протиповітряну оборону й опанував переносний зенітно-ракетний комплекс Stinger.
За допомогою цього комплексу «Добрий» знищив десять повітряних цілей — сім ударних безпілотників і три крилаті ракети.
За час служби військовий отримав низку нагород, зокрема орден «За мужність» III ступеня та медаль «За військову службу Україні». Двічі його також відзначали «Золотим хрестом» Головнокомандувача ЗСУ.
Водночас власні заслуги Юрій не відокремлює від роботи побратимів. За кожним ураженням повітряної цілі стоїть спільна робота розрахунку: одні виявляють ціль і допомагають навестися, інші виконують пуск. Тому свої нагороди він вважає спільним досягненням.
Головним мотиватором під час цілодобових бойових чергувань для нього залишається родина.
«Є можливість захищати свою родину — більшого стимулу не може й бути. Тут моя дружина, дитина, і тут моє рідне місто», — каже військовий.
Навіть на стадіоні, серед уболівальників улюбленої команди, Юрій найбільше переживав, аби не почалася повітряна тривога. Адже в разі атаки він мав бути поруч із побратимами.
Після матчу, під час якого приймав вітання й подяки від уболівальників, «Добрий» поспішив повернутися на позицію. Там на нього знову чекало бойове чергування — захист неба рідного Києва.
«У мене є одна ціль: робити свою роботу якісно. І суперник у мене один — це я сам, яким був учора», — так Юрій пояснює свій підхід до служби.
Раніше Арміяinform розповідала історію десантника Тараса, який самотужки опанував ПТРК і з побратимами відбив масований штурм.
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.