Суспільно корисні роботи під час війни: держава дає «другий шанс» чи змушує відпрацьовувати провину? У Рахові взялися за впровадження революційного та водночас дискусійного урядового проєкту. Чи готовий місцевий ринок праці прийняти тих, хто пройшов через систему пробації, і які таємниці приховує нова урядова постанова?
На базі Рахівського районного відділу «Центру пробації» відбулася закрита робоча зустріч керівниці місцевої філії Крістіни Яцков та в.о. директора центру зайнятості Тетяни Семенюк. Головна тема — запуск експериментального проєкту Кабміну щодо платних суспільно корисних робіт.
Що насправді ховається за новими правилами?
Досі працевлаштування людей, які мають судимість або перебувають на обліку пробації, було справжнім квестом із непередбачуваним фіналом. Роботодавці уникали таких кадрів, а самі колишні правопорушники часто опинялися на соціальному дні.
Тепер усе має змінитися завдяки тристоронньому альянсу:
Центр пробації контролює та направляє;
Служба зайнятості шукає вакансії та гарантує легальність;
Роботодавці отримують робочі руки там, де критично не вистачає людей.
Але чим обернеться цей експеримент на практиці? Чи не стануть нові «суспільно корисні роботи» дешевою робочою силою та як на це дивляться самі жителі Рахова?