Уночі на 15 жовтня російський дрон уразив газовидобувний об’єкт групи «Нафтогаз» на Полтавщині, роботу зупинили. Того ж тижня уряд вперше з 2022 року дозволив експорт українського газу. Два інфоприводи виглядають суперечливо: країну атакують саме у видобуток, а газ дозволяють продавати за кордон. Пояснюємо, як влаштоване рішення, кого воно стосується і кого ні.
Як повідомляє Forbes.ua, унаслідок удару по об’єкту на Полтавщині виникла пожежа й пошкоджено технологічне обладнання. Працівники були в укритті, ніхто не постраждав, повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко. Цього ж тижня компанія повідомляла про атаку на газовидобування на Харківщині.
Що вирішив уряд: було і стало
Про рішення 12 жовтня повідомило Міністерство енергетики, деталі наводить NV Бізнес. Номер і повний текст постанови на момент публікації у відкритих джерелах не наводилися, тож спираємося на опис міністерства.
| Параметр | Було | Стало |
|---|---|---|
| Експорт газу | Заборонений з початку березня 2022 року | Дозволений контрольований експорт |
| Хто може продавати | Ніхто | Лише приватні газовидобувні компанії |
| Обсяг | — | До 15% власного щомісячного видобутку |
| Коли | — | З 1 березня до 30 листопада; з 1 грудня до 28 лютого — заборона |
| Запобіжник | — | Уряд може оперативно припинити експорт у разі загрози дефіциту |
| Куди йдуть кошти | — | За задумом — на захист видобутку від атак і обороноздатність |
Важливий нюанс: у 2026 році вікно експорту закривається вже 30 листопада, тобто цієї осені компанії матимуть лише близько шести тижнів. Наступне вікно — з 1 березня 2027 року. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в коментарі «РБК-Україна» додав, що продавати за кордон можна буде лише за відсутності попиту на внутрішній біржі.
Кого це стосується, а кого — ні
- Стосується приватних видобувників газу: вони отримують можливість продати частину ресурсу за європейськими цінами.
- Не стосується державної групи «Нафтогаз» — дозвіл, за описом Міненерго, адресований саме приватним компаніям.
- Не стосується напряму побутових споживачів: ціну газу для населення визначає окреме рішення уряду, який зберіг пільгові ціни до кінця опалювального сезону. Актуальну ціну ми розбирали в матеріалі про тариф на газ із жовтня 2026 року.
- Стосується бюджету: за даними Асоціації газовидобувних компаній України, з експортованих обсягів компанії сплачуватимуть ренту з прив’язкою до вищих європейських цін.
Чому дозволили саме зараз
Міненерго пояснює рішення двома причинами: не допустити скорочення внутрішнього видобутку і наявністю понаднормових запасів. За даними міністерства, у підземних сховищах майже 15,8 млрд кубометрів газу — на 2,6 млрд більше за мінімальний показник і на 1,2 млрд більше за цільовий прогноз. Наприкінці серпня, нагадує NV, перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль називав цифру 14,6 млрд кубометрів.
Логіка галузі проста: якщо внутрішнього попиту на весь обсяг немає, видобувник або скорочує буріння, або шукає ринок збуту. Експорт дає валютну виручку, яку, за словами АГКУ, можна спрямувати на відновлення пошкоджених об’єктів, їхній фізичний захист і нове буріння.
Ризики: атаки на видобуток нікуди не зникли
За даними Forbes.ua, у 2025 році по об’єктах групи «Нафтогаз» було завдано 229 ударів — більше, ніж за три попередні роки разом. Видобуток тоді впав приблизно на 30% від запланованого, а імпорт сягнув близько 6 млрд кубометрів. У 2026 році інтенсивність атак, за оцінкою видання, зросла, а Полтавщина залишається однією з головних цілей.
Саме тому в рішенні закладено «стоп-кран»: якщо через удари впаде видобуток, експорт можуть зупинити. Як часто уряд готовий ним користуватися і за якими критеріями визначатиметься «загроза дефіциту», публічно не уточнювалося. Тема енергетичної вразливості перегукується і з ситуацією з пальним, про яку ми писали в тексті про стратегічний запас пального.
Дозвіл на експорт — не ознака надлишку газу «назавжди», а спроба втримати видобуток: продати невеликий надлишок восени, щоб мати гроші на захист свердловин узимку. Чи спрацює схема, залежатиме від того, скільки об’єктів переживуть наступні атаки.
Фото: газова свердловина на Солохівському родовищі, Полтавщина (архівне фото). ReAl / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0, commons.wikimedia.org.