Тернопільщина та вся українська туристична й пластова спільнота зазнали важкої, непоправної втрати. Надійшла звістка про загибель відомого спелеолога, мандрівника, екоактивіста, багаторічного гіда та захисника України Бориса Гори.
Трагічну подію повідомила його донька Аліна Ярмакова (Гора). За її словами, життя батька обірвалося 19 жовтня.
«19 жовтня загинув наш з Любком Гора батько Борис Гора. Чекаємо на результати ДНК-експертизи. Більш детальна інформація буде згодом», — написала донька військового.
Пророчі слова з передової
Лише за кілька днів до загибелі Борис Гора залишив на своїй сторінці у Facebook щемливий та глибокий допис із передової, у якому закликав цінувати кожну мить життя:
«Осінь, а довкола все попалене, і під ноги тре уважно дивитись, і слухати постійно. Зором завжди маєш варіанти, де никатись і завмерти, і зжатий пружиною, готовий до дії. Але можна і розслабитись часто. Цінуйте можливість Справжньої Природи, надихайтесь осінніх можливостей, живіть нині і вже, а потім буде потім). Тут гарні умови то все оцінити і переосмислити, аби потім в спогадах жити. Штири-п’ять-нуль — зараз тут інші циферки, але я ще з 22-го не вийшов)».
Людина, яка закохувала в печери та гори
Борис Гора народився 10 березня 1969 року в Тернополі. Ще у буремних 1990-х роках при скаутській організації «Пласт» він створив туристичний клуб «Кристал». Там навчав молодь виживанню в дикій природі, основам туризму, організовував експедиції в Карпати та змагання зі спортивного орієнтування.
Пізніше Борис обрав своїм домом село Залісся Чортківського району, що розташоване поблизу всесвітньо відомої гіпсової печери Млинки. Там він власноруч облаштував спелеобазу, яка стала культовим місцем для тисяч мандрівників з усієї України та з-за кордону.
Він був не просто провідником у підземні лабіринти — він був наставником, який закохував людей у підземний світ, вчив берегти природу та поважати гори й ріки. Борис активно організовував сплави Дністром, відкрито виступав на захист екології Дністровського каньйону, опікувався покинутими тваринами, а у власній садибі створив затишний музей із речей та подарунків мандрівників.
Коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік без вагань став на захист рідної землі.
Світла пам’ять мужньому воїну, невтомному досліднику та світлій Людині. Щирі співчуття рідним, побратимам і всій спільноті мандрівників.