За даними міжнародного дослідження 2016 року, середній зріст жінок Південної Кореї за століття збільшився приблизно на 20 см, а чоловіків Ірану — на 17 см. Дослідники пояснюють, чому в одні епохи люди ставали вищими, а в інші — нижчими.
Рекордні зміни за століття
Our World in Data оцінює середній приріст зросту молодих людей за сторіччя приблизно в 10 см. У дослідженні 2016 року, що порівняло покоління 1896 і 1996 років народження, найпомітніші зміни виявили серед жінок Південної Кореї — 20 см, а також чоловіків Ірану — 17 см. У Південній Кореї чоловіки стали вищими в середньому на 15 см.
Від 80% до 90% індивідуальних відмінностей зросту в досліджуваних популяціях пов’язують із генетикою, але умови дитинства впливають на те, наскільки повно реалізується спадковий потенціал.
«Зріст є хорошим показником добробуту», — зазначив Матіас Блум, історик-економіст, почесний професор Королівського університету Белфаста.
«Вищий зріст відображає вищий рівень життя», — пояснив Матіас Блум, історик-економіст.
Неолітична революція та раціон
Перехід від полювання та збиральництва до землеробства 12–10 тисяч років тому забезпечив стабільніші джерела їжі, але збіднив раціон і збільшив ризик інфекцій через тісне життя з худобою. Дослідження 2022 року з поправкою на генетику виявило, що люди неоліту були в середньому на 2,8 см нижчими за очікуваний рівень порівняно з попередньою епохою.
«Йдеться про те, голодуєте ви чи ні. З цього погляду, більше продуктів тваринного походження в раціоні – хороша ідея, адже людині потрібно десь отримувати ці амінокислоти», — пояснив Матіас Блум, історик-економіст.
Упродовж наступних тисячоліть на зріст впливали врожаї, хвороби й війни. Людські скелети дозволяють оцінювати ці зміни, хоча археологічні дані неповні.
«Якщо дивитися на тривалі проміжки часу, чіткої тенденції до збільшення чи зменшення зросту не видно. Бувають роки голоду, бувають війни, але після цього населення відновлюється», — зазначив Матіас Блум, історик-економіст.
Чорна смерть і промислова доба
Після пандемії чуми XIV століття в Англії середній зріст, за оцінками на основі скелетів, піднявся приблизно зі 170 см на початку XIV століття до 174 см на початку XV. Дослідники припускають, що через дефіцит робочих рук частина населення отримала вищі заробітки та краще харчування.
«можливо, збільшився через підвищення заробітків, адже нестача робочої сили дала людям більше можливостей для торгу, і вони, ймовірно, змогли покращити свій рівень життя», — припустила Аравінда Гунтупаллі, викладачка глобального здоров’я Університету Абердина.
На початку промислової революції ситуація знову погіршилася: тісне житло, антисанітарія та важка фабрична праця заважали здоровому розвитку.
«не сприяли зміцненню здоров’я», — пояснила Аравінда Гунтупаллі, викладачка глобального здоров’я Університету Абердина.
Пізніше зростання доходів, поліпшення житла, доступ до якіснішої їжі, вакцинація й медичні інновації сприяли збільшенню середнього зросту.
«Це цілий комплекс нововведень, які працюють у взаємодії одне з одним», — підсумував Матіас Блум, історик-економіст.
Чи стануть наступні покоління вищими
За Our World in Data, середній зріст народжених 1996 року чоловіків становив 171 см, жінок — 159 см. У багатих країнах подальше зростання доходів уже не обов’язково супроводжується збільшенням зросту; причини можливого плато остаточно не з’ясовані.
Водночас у країнах із низькими доходами неповноцінне харчування, нерівність і проблеми доступу до медицини досі впливають на фізичний розвиток дітей.
«спостерігається вищий рівень затримки росту, а найнижчі на зріст люди в цих країнах – це бідні», — зазначила Аравінда Гунтупаллі, викладачка глобального здоров’я Університету Абердина.
Посухи й повені ускладнюють продовольче забезпечення, а скорочення допомоги може посилити відмінності між суспільствами.
«Також скорочується фінансування глобальних програм у сфері охорони здоров’я, що позначається на багатьох програмах вакцинації, харчування та допомоги біженцям», — додала Аравінда Гунтупаллі, викладачка глобального здоров’я Університету Абердина.
«Ми живемо в нерівному світі», — наголосила Аравінда Гунтупаллі, викладачка глобального здоров’я Університету Абердина.
Раніше повідомлялося, що дослідники звернули увагу на зміни показників здоров’я та розвитку людей.