У ніч на 15 жовтня о 04:11 за київським часом у Тячівському районі Закарпаття стався землетрус магнітудою 2,1 на глибині 8 км. Сам по собі поштовх нікому не загрожував, але він уже шостий у регіоні від початку року — і це привід розібратися, що відбувається під Карпатами та звідки Україні насправді варто чекати відчутних землетрусів.
Як повідомляє «Укрінформ» з посиланням на Головний центр спеціального контролю, за класифікацією цей землетрус належить до невідчутних. Водночас центр попросив людей, які все ж помітили коливання, залишити повідомлення про свої відчуття — це допомагає точніше визначити енергетичні параметри події.
Усі землетруси на Закарпатті у 2026 році
За даними Укрінформу, починаючи з січня підземні поштовхи реєстрували в чотирьох районах області. Усі вони були невідчутними або ледве відчутними і не становили загрози для населення.
| Дата | Район |
|---|---|
| 20 січня | Мукачівський |
| 10 лютого | Мукачівський |
| 12 травня | Хустський |
| 26 серпня | Рахівський |
| 16 вересня | Мукачівський |
| 15 жовтня | Тячівський (магнітуда 2,1, глибина 8 км) |
Закарпаття — не єдиний регіон, де цього року фіксували поштовхи: у липні слабкий землетрус зареєстрували й на Львівщині поблизу Пустомит.
Що означає магнітуда 2,1
Магнітуда описує енергію, що вивільнилася в осередку, а не силу коливань у конкретному місті. Шкала логарифмічна: кожна наступна одиниця означає приблизно в 10 разів більшу амплітуду коливань і близько ніж у 30 разів більшу енергію. Тому землетрус магнітудою 4 — це не «вдвічі сильніший» за 2, а в сотні разів потужніший.
- до 2,5 — зазвичай не відчувається людьми, фіксується лише приладами;
- 2,5–5 — часто відчувається, але руйнувань здебільшого не завдає;
- понад 6 — може спричиняти серйозні руйнування в населених районах.
Глибина 8 км для Закарпаття типова: місцеві землетруси неглибокі, тому відчуваються переважно поблизу епіцентру.
Тячівська сейсмозона: що відомо з історії
Тячівщина — одна з найактивніших ділянок регіону. Як розповідала у 2015 році керівниця сейсмостанції «Ужгород» Світлана Плішко (Zaxid.net), тут фіксували сильні землетруси 1 липня 1810 року та 21 грудня 1870 року (оцінки — 6–7), серії поштовхів у липні 1978 і 1979 років, а 11 липня 1985 року — 62 поштовхи. У липні 2015-го зона знову «прокинулася»: 16 поштовхів магнітудою від 1,8 до 4,5. За словами сейсмологині, зона активізується приблизно раз на 25–30 років.
Звідки Україні реально загрожують сильні поштовхи
Найвідчутніші землетруси в Україні приходять не із Закарпаття, а із зони Вранча на стику Південних і Східних Карпат, переважно на території Румунії. Як пояснював директор Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзера («Факти»), землетруси там виникають на глибині 120–180 км, тому їх відчувають на величезній території. В Україні сильні прояви фіксували у 1977, 1986 та 1990 роках, найвідчутніше — на південному заході Одещини.
Найруйнівніший із них стався 4 березня 1977 року: магнітуда 7,5, у Румунії загинули 1578 людей, з них понад 1400 — у Бухаресті; поштовхи відчували й у тодішніх Українській та Молдавській РСР (Wikipedia).
Шість слабких поштовхів за рік — не ознака наближення катастрофи, а звичайна робота живих Карпат, яку прилади тепер помічають краще. Для України сейсмічний ризик зосереджений передусім у Вранчі, і саме тому важливо, щоб люди повідомляли сейсмологам про відчуті коливання.
Що робити, якщо ви відчули поштовх
Головний центр спеціального контролю просить повідомляти про свої відчуття через його онлайн-форму: такі дані допомагають уточнити інтенсивність і межі відчутності. Якщо коливання сильні, рятувальники радять відійти від вікон і шаф, сховатися під міцним столом або біля несучої стіни й не користуватися ліфтом.
Фото: Карпати на Закарпатті. Укрінформ, ukrinform.ua.