https://sd.ua/files/news/26/v14_cb8d6638abe55f55b0e292068903734d.jpg
Поліцейський з Луганщини Андрій Трубіцин після евакуації з Сіверськодонецька переїхав на Волинь, де опанував вибухотехнічну справу та допомагає знешкоджувати небезпечні боєприпаси.
Про це повідомляє Національна поліція України.
Андрію 29 років, родом він із Попасної. Після строкової служби прийшов працювати в поліцію. Спочатку був помічником дільничного, згодом працював у секторі логістики та матеріально-технічного забезпечення. Пізніше перевівся до батальйону поліції особливого призначення в Сіверськодонецьку на Луганщині.
Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення поліцейські кілька місяців залишалися в місті, забезпечували публічний порядок і продовжували виконувати свої обов’язки. У червні 2022 року, коли російські війська наблизилися до Сіверськодонецька, підрозділ за наказом залишив населений пункт.
«У 22-му я втратив усе. Ми виїжджали фактично з однією маленькою сумкою, коли вже російські війська підходили до Сіверськодонецька», – розповідає Андрій Трубіцин.
Близько двох років правоохоронець працював на деокупованих територіях.
У 2024 році Андрій разом з дружиною переїхав на Волинь і продовжив службу в поліції. Там він опанував вибухотехнічну справу.
Чоловік зазначає, що у його професії головне не поспішати. «Зараз пішов такий прогрес по дронах, багато нових бойових частин, які ніхто не бачив, ніхто не знає, як із ними поводитись. Тож інколи краще зібратися, порадитися, як розміновувати, транспортувати, щоб уберегти і себе, і оточуючих», – пояснює поліцейський.
Зараз частина вибухотехніків поліції Волині виконує завдання в області, а інша вирушає у прифронтові регіони та на деокуповані території, щоб робити їх безпечними для громадян.
Вибухотехніки виїжджають на місця російських атак, обстежують території та реагують на повідомлення про підозрілі предмети. Якщо люди виявляють щось небезпечне, вони можуть повідомити про знахідку за номером 102, після чого на місце вирушають фахівці.
«Хтось займається розмінуванням полів за допомогою спеціальної техніки. Я з колегами реагую на виклики, повідомлення про вибухи, удари шахедів чи ракет. Часто у дворах виявляємо касетні боєприпаси або, наприклад, дрони, які не здетонували», – розповідає Андрій.
Та небезпека трапляється і поза викликами. У серпні цього року в Ізюмі у будинок, де жили Андрій з начальником управління вибухотехнічної служби ГУНП Ігорем Заболотним, влучила фугасна авіабомба. До епіцентру вибуху було лише 15-20 метрів. Уціліли дивом, а травми виявилися не надто складними. Після лікування обоє повернулися до служби.
«Щоб Україна була безпечною для людей. Щоб діти десь у своєму місті не знайшли якийсь снаряд, не почали його чіпати – і не сталося біди», – так Андрій пояснює, заради чого працює.
Читайте також: Від інженера до саундпродюсера: історія військового з Луганщини з позивним «Люмен».
Про це повідомляє Національна поліція України.
Андрію 29 років, родом він із Попасної. Після строкової служби прийшов працювати в поліцію. Спочатку був помічником дільничного, згодом працював у секторі логістики та матеріально-технічного забезпечення. Пізніше перевівся до батальйону поліції особливого призначення в Сіверськодонецьку на Луганщині.
Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення поліцейські кілька місяців залишалися в місті, забезпечували публічний порядок і продовжували виконувати свої обов’язки. У червні 2022 року, коли російські війська наблизилися до Сіверськодонецька, підрозділ за наказом залишив населений пункт.
«У 22-му я втратив усе. Ми виїжджали фактично з однією маленькою сумкою, коли вже російські війська підходили до Сіверськодонецька», – розповідає Андрій Трубіцин.
Близько двох років правоохоронець працював на деокупованих територіях.
У 2024 році Андрій разом з дружиною переїхав на Волинь і продовжив службу в поліції. Там він опанував вибухотехнічну справу.
Чоловік зазначає, що у його професії головне не поспішати. «Зараз пішов такий прогрес по дронах, багато нових бойових частин, які ніхто не бачив, ніхто не знає, як із ними поводитись. Тож інколи краще зібратися, порадитися, як розміновувати, транспортувати, щоб уберегти і себе, і оточуючих», – пояснює поліцейський.
Зараз частина вибухотехніків поліції Волині виконує завдання в області, а інша вирушає у прифронтові регіони та на деокуповані території, щоб робити їх безпечними для громадян.
Вибухотехніки виїжджають на місця російських атак, обстежують території та реагують на повідомлення про підозрілі предмети. Якщо люди виявляють щось небезпечне, вони можуть повідомити про знахідку за номером 102, після чого на місце вирушають фахівці.
«Хтось займається розмінуванням полів за допомогою спеціальної техніки. Я з колегами реагую на виклики, повідомлення про вибухи, удари шахедів чи ракет. Часто у дворах виявляємо касетні боєприпаси або, наприклад, дрони, які не здетонували», – розповідає Андрій.
Та небезпека трапляється і поза викликами. У серпні цього року в Ізюмі у будинок, де жили Андрій з начальником управління вибухотехнічної служби ГУНП Ігорем Заболотним, влучила фугасна авіабомба. До епіцентру вибуху було лише 15-20 метрів. Уціліли дивом, а травми виявилися не надто складними. Після лікування обоє повернулися до служби.
«Щоб Україна була безпечною для людей. Щоб діти десь у своєму місті не знайшли якийсь снаряд, не почали його чіпати – і не сталося біди», – так Андрій пояснює, заради чого працює.
Читайте також: Від інженера до саундпродюсера: історія військового з Луганщини з позивним «Люмен».