«Його усмішка завжди дарувала віру і надію, а добрі вчинки були віддзеркаленням великого серця»

Автор:

Олена Удвуд

October 19th, 10:06am

• Три роки без Євгена Щепетова.
• Він служив у поліції, боронив Україну від окупанта, брав участь у боях за звільнення Київщини.
• Його серце зупинилося у жовтні 2023-го, після аварії, в яку потрапив Герой, повертаючись додому

Євген Щепетов народився і виріс у місті залізничників. Навчався в першій школі. Ще змалечку дуже любив спорт, особливо грати у футбол. Неодноразово долучався до змагань. Після школи вивчився в місцевому училищі на електромонтера з обслуговування приладів СЦБ. Згодом вступив до Вінницького транспортного коледжу на спеціальність «воєнізована пожежна охорона», проходив службу в армії в Повітряних Силах, а коли демобілізувався, вирішив стати правоохоронцем.

У 2007 році Євген Щепетов доєднався до лав лінійного відділу на той час міліції станції Козятин. А згодом у 2012-му він вступив до Національної академії внутрішніх справ. 

Коли лінійний відділок міліції реорганізували, Євген продовжив працювати правоохоронцем, але вже не в рідному Козятині, а на Київщині — у Вишгороді та Чорнобилі. До початку повномасштабного вторгнення, ще у 2021 році ніс службу в зоні бойових дій на сході України.

У той день, коли росія почала широкомасштабний наступ, Євген Щепетов був на передовій у Зоні відчуження. На той момент козятинець був командиром взводу четвертої роти другого батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції ГУНП (Головного управління національної поліції) в Київській області. Брав участь у боях за звільнення Київської області.

Євген мав дуже чуйне та добре серце. Він надзвичайно сильно любив тварин, тому часто допомагав чотирилапим, які живуть на вулиці, багатьох забирав додому. Навіть під час служби у Зоні відчуження Євген дав прихисток багатьом тваринам. 

— Коли Женя їхав додому, побратими жартували щоб забирав тварин з собою, бо не буде кому їх годувати, — розповідає Олена Щепетова, мама Героя. — Він піклувався не тільки про тварин, а й про людей. Перед тим як повертатися на службу, Женя завжди купував гостинці для мешканців Чорнобиля. Але він ніколи не хвалився своїми добрими справами.

Три роки тому напередодні Дня незалежності Євген хотів зі служби поїхати додому. Дорогою він потрапив у аварію. Це сталося 19 серпня 2023 року. Козятинця госпіталізували до лікарні. Лікарі боролися за його життя протягом двох місяців. І не лише медики — усі рідні, друзі, близькі, побратими, словом, всі, хто знали Євгена, боролися разом із ним — здавали кров, допомагали коштами, давали клич по соціальних мережах, що необхідна допомога. Так багато небайдужих людей об’єдналися довкола спільної мети та, на жаль, 19 жовтня 2023 року серце Євгена зупинилося.

Йому назавжди залишиться 35 років. Поховали Євгена Щепетова на Алеї слави у Козятині. Його нагородили відзнаками «За героїзм та патріотизм», «Ветеран війни», відзнакою Національної поліції України. На фасаді будинку на Героїв Майдану, 9, де жив Євген, встановили меморіальну дошку.

— Женя був дуже самостійним ще з самого дитинства, — розповідає мама Олена. — Років з 14-ти почав підробляти, завжди самотужки вирішував усі свої питання. Колись мріяв про мопед, сам заробив на нього гроші і купив, згодом назбирав кошти на авто, а потім і на власне житло.

Він дуже любив і цінував рідних, обожнював робити подарунки мамі та бабусі. На кожен День народження бабусі Женя дарував їй її улюблені хризантеми, а коли не міг привітати особисто, передавав квіти через друзів. Тепер цю традицію продовжує його мама Олена, як теплий спогад про Женю.