Новий виток великого антикорупційного розслідування “кришування” Генпрокуратурою шахрайськими кол-центрами
НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному учаснику злочинної організації, викритої у межах масштабної спецоперації «Карфаген». Йдеться про колишнього очільника одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Про це йдеться в повідомленні Національного антикорупційного бюро.
За даними слідства, посадовець відігравав одну з ключових ролей у функціонуванні злочинної схеми.
Він безпосередньо відповідав за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів та систематичне одержання від них грошових коштів. Крім того, до його функцій входило забезпечення загальної безпеки та конспірації членів злочинної організації, а також залучення до протиправної діяльності інших осіб.
Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує 1 млрд грн.
Кваліфікація дій підозрюваного: ч. 3 ст. 255 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Слідчі дії тривають. Встановлюються інші особи, причетні до функціонування злочинної організації.
Хто фігурант?
За даними медіа, підозра оголошена ексначальнику Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора Івану Тимошенку, який згадується на плівках НАБУ і САП у справі “Карфаген”. Він ще в вересні написав заяву на звільнення та покинув посаду.
Операція «Карфаген»
Операція «Карфаген» — масштабна спецоперація з ліквідації злочинної організації, яка спеціалізувалася на системному «кришуванні» мережі нелегальних шахрайських кол-центрів по всій території України.
Операція «Карфаген» стала одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань вересня 2026 року. НАБУ і САП на початку вересня заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, отримувала неправомірну вигоду за «кришування» шахрайських кол-центрів, а отримані кошти надалі легалізовувалися через майно, банківські рахунки та інші активи.
За даними НАБУ, організацію створили в середині 2025 року. Її очолив один із керівників структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора Сергій Кропива. До схеми, за інформацією слідства, були залучені чинні працівники прокуратури та наближені до посадовця особи. Головним джерелом доходу стали платежі від незаконних кол-центрів — за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній роботі.
Йдеться про мережі, які здійснювали шахрайські операції проти громадян України та іноземців. Таким чином, за версією слідства, корупційна схема фактично забезпечувала захист бізнесу, який заробляв на обмані людей.
Окремий напрям розслідування — легалізація отриманих коштів. НАБУ повідомило, що понад 20 млн грн могли бути витрачені на нерухомість, коштовності та інше цінне майно. Ще понад 12 млн грн активів, за даними слідства, були оформлені на третіх осіб, щоб приховати реального власника. Понад 10 млн грн, за версією правоохоронців, розміщувалися на рахунках близьких осіб під виглядом законних доходів.
Серед фігурантів справи окрім Кропива, якого слідство вважає організатором злочинної організації. У матеріалах справи також фігурує Єлизавета Івахненко, відома за псевдонімом «Муза». ВАКС 7 вересня обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 20 млн грн застави.
Кропиву ВАКС також відправив під варту з можливістю застави у 120 млн грн. Загалом НАБУ повідомляло про п’ятьох підозрюваних у справі.
Розслідування мало й політичні наслідки. На тлі скандалу навколо Офісу Генпрокурора Руслан Кравченко спочатку заявляв, що не планує самостійно подавати у відставку. Однак 8 вересня стало відомо, що він подав заяву після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. А після зі скандалом втік в Європу.
Джерело: 057.ua