Сьогодні минає три роки з дня загибелі Захисника України, нашого земляка – Андрія Андрійовича Алексєєнка.
Андрій народився 19 вересня 1994 року в селі Червоне Костянтинівського району. Навчався в Новодмитрівському ліцеї, після закінчення школи вступив до професійного училища № 113 у Костянтинівці.
У 2018 році Андрій розпочав службу в поліції. У 2022 році вступив на заочну форму навчання до Донецького державного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Андрій, ще працюючи в поліції, виїжджав у гарячі точки. Отримав сертифікат парамедика та надавав першу медичну допомогу постраждалим унаслідок обстрілів.
Вирішивши добровільно стати на захист України, Андрій був призваний Бучанським РТЦК та зарахований до поліцейського взводу № 1 полку управління поліції особливого призначення № 1 штурмового полку «Сафарі» Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють».
Згодом він пройшов відбір до підрозділу спеціального призначення «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Служив старшим солдатом-кулеметником, виконував бойові завдання на острові Зміїний та інших напрямках.
Загинув Андрій 17 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку, поблизу села Іванівка Харківської області.
Він мріяв після перемоги продовжити військову кар’єру. Неначе все життя він шукав себе – і зрештою знайшов своє покликання у військовій справі.
Поховали Захисника у Києві на Алеї слави Лісового кладовища.
Йому навіки 29.
Ім’я Андрія Алексєєнка назавжди вписане в історію боротьби України за свободу та незалежність і в літопис Костянтинівської громади.
Пам’ятаємо та шануємо Захисників України, які віддали життя за Україну.
