Люди досі не розуміють ризиків, коли їхнє житло палає через атаку БпЛА чи ракет. Краматорці лишаються у квартирах, коли горять сусідні, щоб забрати речі. Дехто ж — у надії, що зможе загасити пожежу, коли вогонь перекинеться на їхнє житло.
«Ми тепер виконуємо суміщені посади: ти і рятувальник, і психолог, і трохи поліцейський. Буває, людей треба буквально виганяти чи виносити з квартири на руках, проти волі, щоб врятувати.
У нас була пожежа на вулиці Паркова. Дядько похилого віку, каже: «Хлопці, рятуйте мою квартиру!». Заходимо — у нього ще суха квартира, пожежа лише підходила, ми її відбили підручними засобами. Пощастило, що були запаси питної води, хоча дядько ще наполягав, що то не технічна, а питна, щоб економили”, — пояснює речник ДСНС.
В умовах, коли квартира починає задимлюватися, людина за кілька вдихів може знепритомніти. Тож перебування на місці обстрілу — питання не цінності майна, а життя.
«Пожежу у квартирі ми тоді загасили, але з вогнем в інших квартирах довелося працювати довше. Вогонь розповсюджувався інтенсивно, в той момент паралельно почалася дронова атака. Я обходжу поверхи, щоб нікого там не було, і бачу, що той чоловік уже у квартирі стоїть. Люди не розуміють, не усвідомлюють! Усі думають, що все буде добре, їх омине, але практика показує, що ні», — каже Станіслав Балдін.