Жовтень — місяць обізнаності про рак молочної залози, і у Дніпрі нагадали, що важливо знати кожній жінці.
У 2025 році на Дніпропетровщині виявили 1209 нових випадків раку молочної залози. Майже 29% із них — на пізніх стадіях. Чому так відбувається та чи завжди рак означає видалення грудей і робить обов’язковою хіміотерапію — розповів завідувач обласного мамологічного центру, лікар-онколог “Дніпровського обласного клінічного онкологічного диспансеру” Сергій Приходько час брифінгу, присвяченого місяцю обізнаності про рак молочної залози.
Менше діагнозів, але більше пізніх випадків
За словами лікаря, рак молочної залози залишається найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок. За 2025 рік його частка становить 21,5% усіх жіночих онкологічних захворювань в Україні.
Статистика Дніпропетровщини демонструє тривожну тенденцію:
- У 2024 році в області зареєстрували 1487 нових випадків раку молочної залози, з яких 26,7% виявили на пізніх стадіях.
- У 2025 році – 1209, а частка пізнього виявлення зросла до 28,8%.
Зменшення кількості зареєстрованих випадків не свідчать про покращення ситуації. Тут важливо враховувати, на якій стадії виявляють хворобу для своєчасного лікування та чи взагалі звертаються по обстеження.
Війна змушує відкладати здоров’я
Окрема проблема — доступність діагностики під час повномасштабної війни. Вимушене переселення, психологічне виснаження, транспортні труднощі та близькість бойових дій змінюють пріоритети людей.
Жінки частіше відкладають профілактичні огляди, зосереджуючись на нагальних побутових і безпекових питаннях.
“Онкологічні захворювання не зникають через війну. Відкладене обстеження може означати втрату часу, який має вирішальне значення для своєчасної діагностики”, — пояснив Сергій Приходько.
Також проблема полягає в нерівномірному забезпеченні медичних закладів обладнанням. Наприклад, за словами онколога, у Жовтих Водах тривалий час немає мамографа. А ультразвукові дослідження доступні в більшості міст області.
Які можуть бути симптоми
За словами лікаря, насторожити мають ущільнення в грудях, зміна їхньої форми чи розміру, почервоніння шкіри, поява так званої апельсинової кірки, а також збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій ділянці.
Водночас такі зміни не обов’язково означають рак. Але кожна з них потребує консультації лікаря.
Коли нічого не болить — це ще не означає, що не треба обстежуватись
Найбільша небезпека раку молочної залози полягає в тому, що на ранніх стадіях він може не спричиняти болю чи інших помітних симптомів. Тому очікувати появи скарг — помилкова стратегія. Адже сучасні технології розширюють можливості лікування, але не можуть повернути час, втрачений через відкладену діагностику.
“Жінка може почуватися абсолютно здоровою, але це не привід зволікати з обстеженням”, — заявив лікар.
Періодичність профілактичних обстежень визначають індивідуально з урахуванням віку, сімейної історії та інших факторів ризику. Але зазвичай дорослим жінкам до 39 років рекомендується робити УЗД раз на рік, тим, хто старше – мамографію.
Діє програма мамографічного скринінгу НСЗУ, яка передбачає безкоштовне обстеження жінок від 45 років, а за наявності показань дослідження можуть призначати раніше.
Як отримати безоплатне обстеження
Перший крок для жінки — звернення до сімейного лікаря або гінеколога. За показаннями вони можуть оформити електронне направлення на мамографію чи УЗД.
Якщо дослідження виявить підозрілі зміни, пацієнтку скерують до онколога. У профільному обласному закладі доступні додаткові обстеження, біопсія, гістологічна діагностика та лікування в межах відповідних пакетів Програми медичних гарантій.
Сучасні методи дозволяють зберегти органи
За останні десятиліття підходи до лікування суттєво змінилися. Якщо раніше операції передбачали видалення молочної залози, то зараз її можна зберегти.
У Дніпропетровському обласному онкологічному закладі виконують органозберігальні та реконструктивні операції, зокрема із застосуванням імплантів або власних тканин пацієнтки.
Ще один важливий напрям — збереження лімфатичних вузлів. Сучасна технологія біопсії сторожового лімфовузла дозволяє в окремих випадках уникнути масштабного втручання в пахвовій ділянці та зменшити ризик порушення лімфовідтоку.
“Це суттєво покращує функціональний стан жінки. Вона може користуватися рукою повноцінно”, — зазначив онколог.
У закладі також працюють три лінійні прискорювачі для променевої терапії, останній із яких ввели в експлуатацію у 2025 році.
Чи обов’язкова хіміотерапія
Один із найбільших страхів пацієнток — необхідність хіміотерапії. Лікар наголошує: її призначають не всім.
“Це залежить від багатьох факторів. Насамперед — від біології пухлини та стадії захворювання”, — відповів він на запитання про обов’язковість хіміотерапії.
Він пояснив, що для визначення тактики лікування використовують гістологічні та імуногістохімічні дослідження. Залежно від результатів можуть застосовувати хірургічне лікування, променеву терапію, хіміотерапію, гормональні, таргетні чи імунотерапевтичні препарати.
Чи можна повністю вилікувати рак
При своєчасному зверненні і повному лікуванні – більшість лікувань проходять успішно. Але щодо повного одужання – навіть після ефективного лікування певний ризик рецидиву зберігається.
“Виліковування як абсолютне поняття для злоякісних новоутворень не існує. Завжди є ризик того, що десь залишилася метастатична клітина, яка згодом може дати рецидив. Саме тому ми спостерігаємо наших жінок пожиттєво. Водночас результати лікування раку молочної залози з кожним роком покращуються”, — пояснив онколог.
Він додав, що наразі на диспансерному обліку в області перебувають понад 20 тисяч жінок із відповідним онкологічним діагнозом.
Фіброаденома, мастопатія та імпланти: чого насправді боятися?
Під час брифінгу лікар відповів і на поширені запитання:
- Фіброаденома — доброякісне новоутворення. За словами фахівця, ризик його злоякісної трансформації невисокий, а рішення про операцію чи спостереження ухвалюють індивідуально.
- Поширені доброякісні фіброзні та фіброзно-кістозні зміни, які часто називають мастопатією, самі по собі не означають рак.
- Щодо грудних імплантів, лікар пояснив, що їх встановлення не вважається причиною раку молочної залози. Водночас імпланти можуть ускладнювати діагностику, а з окремими їх типами пов’язують рідкісні випадки специфічних лімфом.
Що варто знати про фактори ризику
За словами онколога, на розвиток раку молочної залози найчастіше впливають:
- спадковість,
- гормональні особливості організму,
- спосіб життя.
Серед факторів ризику лікар назвав:
- ранній початок менструацій,
- пізню менопаузу,
- народження першої дитини у старшому віці,
- відсутність грудного вигодовування,
- неправильне грудне вигодовування,
- тривале застосування деяких гормональних препаратів;
- куріння та зловживання алкоголем;
- опромінення, зокрема під час лікування й інших онкологічних захворювань.
Водночас наявність таких факторів не означає, що жінка захворіє на рак молочних залоз. Хвороба може з’явитися навіть без причин.
“Не відкладайте на потім своє здоров’я. Регулярно обстежуйтесь. Якщо ви помітили зміни в молочній залозі — зверніться до лікаря. Раннє виявлення рятує життя”, — підсумував фахівець.
“Рожевий жовтень” продовжується
Сергій Приходько наголосив, що слідкувати за своїм здоров’ям треба завжди, незалежно від дати, віку чи життєвих обставин. Адже профілактика раку грудної залози завжди значно ефективніше і краще, а ніж будь-яке сучасне лікування.
“Рожевий жовтень” триває. Його символом уже понад 30 років є рожева стрічка, яка уособлює підтримку жінок, солідарність та спільну боротьбу з раком молочної залози. Вона, наче послання, що закликає жікок дбати про себе.
Джерело: 056.ua