«Мати всіх бомб» проти Ірану: що таке MOAB, чим вона відрізняється від GBU-57 і чому може не пробити гору Пікакс

Американські військові підготували нові плани ударів по Ірану, в яких фігурує GBU-43/B MOAB — найбільша неядерна бомба в арсеналі США, відома як «мати всіх бомб». Про це повідомило CNN з посиланням на кількох посадовців. Застосування MOAB проти Ірану стало б помітною ескалацією, але навіть джерела телеканалу сумніваються, що ця зброя здатна знищити головну ціль — підземний ядерний об’єкт у горі Пікакс.

Як повідомляє «Європейська правда», плани передбачають удари по енергетичній інфраструктурі та ядерних об’єктах, якщо президент Дональд Трамп накаже відновити бойові дії. Публічно Трамп заявив, що не вживатиме нових кроків до проміжних виборів до Конгресу, але кілька радників, за даними CNN, не впевнені, що це остаточне рішення. Усі подробиці походять від анонімних джерел — офіційно Пентагон і Білий дім ці плани не підтверджували.

MOAB і GBU-57: дві «найбільші» бомби, які часто плутають

У новинах обидві бомби називають рекордними, але вони створені для різних завдань. MOAB вибухає над поверхнею й уражає велику площу, а GBU-57 спершу заглиблюється в ґрунт. Основні параметри — за відкритими довідковими даними Wikipedia:

Параметр GBU-43/B MOAB GBU-57A/B MOP
Маса 9 850 кг клас 30 000 фунтів (близько 13,6 т)
Вибухова речовина близько 8 500 кг H-6 близько 2 423 кг
Тротиловий еквівалент близько 11 т у відкритих джерелах не наводиться
Носій транспортний літак MC-130, скидання з платформи на парашутах лише бомбардувальник B-2 Spirit
Принцип дії потужний повітряний вибух на великій площі проникнення до ~60 м ґрунту перед вибухом (за оцінкою ВПС США)
Бойове застосування 13 квітня 2017 року, Афганістан 22 червня 2025 року, Фордо і Натанз (14 бомб)
Виготовлено 15 одиниць не розкривається

Звідки назва і де MOAB вже застосовували

Офіційна розшифровка MOAB — Massive Ordnance Air Blast, тобто «масивний боєприпас повітряного вибуху». Прізвисько «мати всіх бомб» прижилося завдяки тій самій абревіатурі. Бомбу спроєктував у 2002 році інженер Дослідницької лабораторії ВПС США Альберт Веймортс, а перше випробування провели 11 березня 2003 року на полігоні бази Еглін у Флориді — за кілька днів до початку війни в Іраку.

У бою MOAB використали лише один раз: 13 квітня 2017 року американці скинули її на комплекс тунелів і печер угруповання «ІДІЛ-Хорасан» в окрузі Ачин афганської провінції Нангархар. Відтоді бомба залишалася радше символом, ніж робочим інструментом.

Чому MOAB може не пробити гору Пікакс

Гора Пікакс (Кух-е Коланг Газ Ла) розташована приблизно за півтора кілометра на південь від ядерного комплексу в Натанзі. За даними CNN, об’єкт будують з 2020 року, він залягає на глибині щонайменше 100 метрів, а ізраїльська розвідка вважає, що після ударів червня 2025 року Іран переніс туди частину збагаченого урану та центрифуги.

Тут і виникає проблема. За даними ZN.ua, яке переказує CNN, MOAB здатна знищити площу, еквівалентну дев’яти міським кварталам, але їй, ймовірно, бракує проникної здатності, щоб дістатися об’єктів під шарами граніту. Навіть спеціалізована GBU-57 за офіційною оцінкою заглиблюється приблизно на 60 метрів — тобто менше, ніж заявлена глибина Пікаксу. Один із співрозмовників CNN назвав MOAB зброєю, яка радше працює як масштабна інформаційна операція.

Що відомо, а що ні

  • Повідомляють джерела CNN: Трамп доручив розробити додаткові пакети ударів, зокрема по «багатьох об’єктах енергетичної інфраструктури»; одне з формулювань передбачає удар до виведення американських військ із зони відповідальності CENTCOM.
  • Публічна позиція: Трамп заявив, що до проміжних виборів нових кроків не буде.
  • Позиція Тегерана: раніше Іран попереджав, що будь-який удар США по його ядерних об’єктах вважатиме розширенням регіональної війни. Реакції саме на нову публікацію CNN у відкритих джерелах не повідомлялося.
  • Невідомо: чи ухвалено рішення, терміни і чи справді MOAB є серед пріоритетних варіантів, а не в «меню» для політиків.

Для українського читача різниця між «великою» і «проникаючою» бомбою не теоретична: Росія щодня застосовує керовані авіабомби, а частина їхніх носіїв базується на аеродромі, про який ми писали в матеріалі про хронологію ударів по Борисоглєбську.

Витік про «матір усіх бомб» більше говорить про тиск, ніж про реальний військовий план: найпотужніша за вибухом американська бомба погано підходить саме для тієї цілі, яку Вашингтон називає головною. Тож сигнал адресований Тегерану не менше, ніж Пікаксу.

Фото: бомба GBU-43/B MOAB перед випробуваннями на базі Еглін, 11 березня 2003 року (архівне фото). Міністерство оборони США, суспільне надбання, commons.wikimedia.org.

ДЖЕРЕЛО