Цибулів і вся Монастирищина схилили голови в глибокій скорботі. Провели в останню земну дорогу захисника Руслана Сергійовича Панасюка, який віддав життя за Україну. Руслан Панасюк близько п’яти років боронив Батьківщину від ворогів.
Руслан народився 17 червня 1993 року в селищі Цибулеві, у родині Сергія Вікторовича та Тетяни Григорівни Панасюків. Був єдиною дитиною. У рідному Цибулеві минуло його дитинство, юність, все життя. У 1999–2010 роках навчався у Цибулівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (нині – Цибулівський ліцей). Після закінчення школи вступив до Уманського агротехнічного коледжу, який закінчив у 2012 році. Паралельно із навчанням в коледжі проходив військову строкову службу в 501-му окремому батальйоні морської піхоти, з 31 жовтня 2011 року по 9 жовтня 2012 року, де здобув звання матроса.
У 2015 році Руслан одружився. У шлюбі народилася донечка Софійка. Згодом шляхи подружжя розійшлися, та любов батька до доньки залишилася незмінною. Через деякий час захисник одружився вдруге. Разом із дружиною Катериною виховував сина Назарчика.

У перші дні повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Руслан Панасюк став до лав ЗСУ.
Мав позивний Чорний, служив у 3-му окремому розвідувальному батальйоні «Exploratio Militaris» 3-го армійського корпусу. Виконував обов’язки водія-машиніста заправника машини 2-го автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення. Пройшов близько п’яти виснажливих років війни.
«Його мужність, відданість військовому обов’язку та внесок у захист України відзначені високими нагородами. Солдат Руслан Панасюк був нагороджений відзнаками Президента України «За оборону України», Міністерства оборони України «Ветеран війни – Учасник бойових дій», Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест» та загальноукраїнською почесною відзнакою «За оборону рідної держави», – йдеться у повідомленні Монастирищенської міської ради.
8 жовтня 2026 року поблизу населеного пункту Новопавлівка Краматорського району Донецької області життя Руслана героїчно обірвалось. Під час виконання військового обов’язку він загинув, захищаючи територіальну цілісність і державний суверенітет України.
Звістка про загибель єдиного сина стала найстрашнішим ударом для його батьків. Серце тата, Сергія Вікторовича, не витримало цього пекельного горя. Він помер, так і не дочекавшись сина вдома живим.
Цибулівське кладовище стало останнім земним прихистком для солдата Руслана Панасюка. Його поховали з усіма належними військовими почестями.
Читайте «Нову Добу» та слідкуйте за нами:
Інстаграм
Телеграм
Фейсбук
Ще більше новин – на сайті https://novadoba.com.ua/
The post Монастирищина попрощалася із захисником, який загинув на Донеччині appeared first on Нова Доба.