Зупинка «Запоріжсталі» ставить під загрозу промислове майбутнє Запоріжжя. DW розповіла про руйнівні наслідки російських ударів для металургії України: скорочення виробництва, ризик безробіття, падіння доходів бюджетів та відтік мешканців із промислових міст.
«Запоріжсталь» після масштабних руйнувань
Німецьке видання Deutsche Welle 16 жовтня повідомило про фактичну зупинку сталеливарної промисловості України після російських ударів. Особливо болючим став удар по «Запоріжсталі» — одному з найбільших підприємств Запоріжжя. Після атак виробництво на комбінаті повністю зупинилося, фахівці оцінюють пошкодження та можливість відновлення.
У матеріалі DW наводилися дані про 17 балістичних ракет по заводу. Проте 17 жовтня «Метінвест» повідомив про п’яту атаку: ще шість ракет. Таким чином, оновлений підсумок — 23 балістичні ракети, вісім загиблих працівників і 31 поранений. Пошкоджено енергетичну, логістичну та виробничу інфраструктуру, зокрема доменний цех.
Прогноз DW: відтік людей із Запоріжжя
У розмові з DW директор GMK Center Станіслав Зінченко назвав Запоріжжя серед міст, яким загрожують найтяжчі наслідки зупинки металургії. За його словами, на сталеливарних підприємствах працювали близько 80 тисяч людей, ще 250 тисяч залежали від замовлень галузі; разом із сім’ями йдеться приблизно про мільйон осіб.
«Ці міста просто помруть. Люди будуть їхати з них. Це буде соціальна та гуманітарна катастрофа», — попередив Станіслав Зінченко, директор GMK Center, у коментарі DW.
Експерт застерігає: без відновлення заводів промислові міста можуть зіткнутися з відтоком населення, безробіттям і кризою місцевих фінансів.
Бюджет міста та суміжні підприємства під загрозою
Для Запоріжжя зупинка комбінату означає ризик втрати доходів не лише працівниками заводу. Металургія створює замовлення для ремонтних компаній, транспорту, машинобудування, енергетики та місцевих постачальників. Якщо простій затягнеться, під ударом опиняться зайнятість, споживчі витрати й надходження податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету.
Скорочення доходів міста потенційно обмежить можливості фінансувати комунальну інфраструктуру, ремонти, соціальні послуги та розвиток. Масштаб конкретних втрат бюджету Запоріжжя ще не оприлюднений: це економічні ризики, а не підтверджені цифри скорочень.
Українська металургія втратила виробництво
За даними «Укрметалургпрому», у вересні 2026 року Україна виплавила лише 131 тисячу тонн сталі — майже вп’ятеро менше, ніж за аналогічний період торік. Наприкінці місяця виробництво фактично зупинилося. Після ударів також зупинилися «Каметсталь» і підприємство «Інтерпайпу» у Дніпрі, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» вирішив законсервувати виробництво до завершення війни.
За оцінкою Dragon Capital, припинення виплавки сталі та скорочення видобутку залізної руди можуть коштувати економіці близько 1,5% ВВП. Окрім руйнувань, галузь потерпає від проблем з електроенергією, заблокованих портів, обмежень ЄС і механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.
Що може запобігти промисловій катастрофі
Експерти DW вважають, що зберегти металургію допомогли б відновлення морського експортного коридору, спеціальна підтримка постраждалих заводів, податкові послаблення, страхування воєнних ризиків та пом’якшення європейських квот і CBAM. Окреме завдання — зберегти трудові колективи, щоб підприємства могли повернутися до роботи після ремонту.
Наразі не оголошено підтвердженого терміну відновлення «Запоріжсталі». Саме тривалість простою визначатиме, наскільки глибокими будуть наслідки для Запоріжжя.
Раніше повідомлялося, що Росія вп’яте атакувала «Запоріжсталь» балістичними ракетами, спричинивши руйнування та людські жертви.