На Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому, де облаштовують Алею пам’яті полеглих українських захисників, встановили пам’ятник із написами російською мовою. Надгробок з’явився на могилі загиблого воїна-добровольця Івана Петухова.
Про це йдеться у сюжеті «Суспільного», передає Златопіль.
Ситуація викликала обурення серед рідних інших полеглих бійців, а в міськраді вже готують офіційний запит до Мовного омбудсмена.
Напис російською помітила Інга Дуднік — членкиня робочої групи з облаштування Алеї та мати загиблої захисниці Ольги Мельстер. Вона наголошує, що цей пам’ятник — єдиний із 860 військових поховань у секторі, підписаний мовою агресора.

«Пам’ятник підписаний мовою тих, хто вбив цю людину. Поруч лежать сотні хлопців і дівчат, яких теж вбила Росія. Це передусім тригерить тих людей, які приходять до своїх рідних. Це меморіальний комплекс, на який будуть приходити наші нащадки. Як їм пояснити російську мову на алеї полеглих від рук загарбників?» — ділиться Інга Дуднік.
Думку про неприпустимість російської мови на військово-меморіальному комплексі підтримують й інші матері та дружини полеглих воїнів:
Ірина Наточий (дружина загиблого бійця): зазначає, що її чоловік Максим у цивільному житті був російськомовним, але на фронті свідомо перейшов на українську, аби побратими під час бою ідентифікували його як «свого».

Жанна Ліпченко (мати загиблого бійця): підкреслює, що родини погоджувалися ховати дітей на Алеї почесних поховань за умови дотримання єдиного регламенту та стандарту, а мова ворога на військовому цвинтарі є недопустимою.

Мати загиблого захисника Елла Петухова розповіла, що встановлення саме російськомовного надгробка було свідомим рішенням родини. За її словами, син Іван пішов на фронт добровольцем 27 лютого 2022 року, але на службі продовжував спілкуватися російською.

Передісторія: Іван Петухов народився на Дніпропетровщині, мав вищу авіаційну освіту (штурман-пілот) та працював на шахті, проте свідомо обрав захист Батьківщини.
Елла Петухова переконує, що таким чином хотіла показати, що Україну захищають і російськомовні громадяни. Жінка зазначає, що навіть у ритуальній службі її запитували, чи не бажає вона змінити мову написи, проте вона відмовилася, вважаючи це принциповою позицією сина.
Представниця Уповноваженого із захисту державної мови Єлизавета Сачура пояснила, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» чітко визначає: на меморіальних військових цвинтарях, які облаштовують коштом місцевих бюджетів, має бути виключно українська мова. Якщо ж ідеться про приватне замовлення родини за власні кошти на звичайному цвинтарі — дія закону на це не поширюється. Проте, оскільки військовий сектор є публічним простором і компетенцією міськради, закон має діяти.
Інга Дуднік підготувала колективне звернення з вимогами провести перевірку, сприяти демонтажу чи заміні елементів пам’ятника на україномовні, а також затвердити чіткий єдиний регламент для Алеї.
Керівник пресслужби міської ради Сергій Якунін повідомив, що Департамент соціальної та ветеранської політики направляє запит до Мовного омбудсмена. Отримане роз’яснення використають для внесення відповідних змін до Положення про Алею пам’яті Захисників і Захисниць України.