Старокостянтинівський районний суд підтвердив батьківство загиблого військовослужбовця без ДНК-експертизи. Міноборони намагалося оскаржити рішення, однак суд став на бік доньки загиблого воїна.
Як повідомили у Хмельницькому апеляційному суді, донька звернулася із судовим позовом, аби в подальшому мати право на оформлення спадщини, а також отримання передбачених законом пільг і компенсацій.
Отримати це право у судовому порядку їй довелося через те, що батьки проживали з 2005 по 2008 рік однією сім’єю без реєстрації шлюбу, у тому числі коли вона народилася (2006 рік). Після народження відомості про батька в актовому записі були внесені за вказівкою матері. Саме у цей акт позивачка просила внести зміни, вказавши загиблого військового її батьком.
За словами заявниці, батько визнавав її своєю донькою, виховував та матеріально утримував. Після його мобілізації до ЗСУ вони продовжували спілкуватися до дня його смерті. Старокостянтинівський суд задовольнив позовну заяву, однак Міноборони з рішенням не погодилося та подало апеляцію.
«На думку апелянта, обставини, які суд визнав установленими, не доведені. Зокрема, немає доказів того, що мати заявниці та військовослужбовець упродовж кількох років, у тому числі на час народження дитини, вели спільне господарство, мали спільний бюджет і взаємні права та обов’язки, притаманні подружжю. Також апелянт звертав увагу, що суд установив факт батьківства без проведення експертизи», — розповіли у Хмельницькому апеляційному суді.
Хмельницький апеляційний суд відхилив доводи Міноборони. Згідно з судовим рішенням, за Сімейним кодексом України для встановлення факту батьківства не потрібно доводити, що батьки проживали однією сім’єю, мали спільний бюджет і вели спільне господарство.
Щодо відсутності ДНК-експертизи суд зазначив, що висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку про батьківство, однак походження дитини може підтверджуватися й іншими відомостями, зібраними відповідно до вимог цивільного процесуального закону.
«У цій справі факт батьківства підтверджувався поясненнями рідного брата загиблого, який засвідчив, що той визнавав заявницю своєю донькою, піклувався про неї та утримував. Ці обставини підтвердили й інші свідки. В анкеті, заповненій під час мобілізації, у графі «Склад сім’ї (члени родини), їхні адреси проживання» військовий зазначив її як свою доньку. У матеріалах справи також були їхні спільні фотографії. А в листуванні вони називали один одного татом і донькою та піклувалися одне про одного. За таких обставин апеляційний суд зауважив, що факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо заявниці підтверджений належними й допустимими доказами та не спростований іншими учасниками судового процесу», — констатували в суді.
Читайте також: Понад 43 мільйони гривень збитків: у річці Плоска загинули майже 30 тисяч рибин