У понеділок, 19 жовтня, у Городку попрощалися із Савелієм Грицаєм.Воїн загинув 7 жовтня 2026 року на Харківському напрямку внаслідок удару ворожого безпілотника. Про це повідомили у Городоцькій міській раді.
Як пише Городок.City, Савелій Грицай народився та виріс у Городку, навчався у місцевому ліцеї №2. У січні 2025 року чоловік став на захист України. Він служив водієм-сапером в одній із військових частин.
Савелія Грицая поховали на Алеї Слави Городоцького кладовища.
Йому навіки залишиться 28 років…
Савелія Грицая поховали на Алеї Слави Городоцького кладовища. Фото: Городоцька міська рада / facebook
Цього ж дня у Білогір’ї провели в останню дорогу військовослужбовця Ігоря Цюзіка. Як повідомляють у громаді, майже три роки його вважали зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що воїн загинув 10 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута.
Ігор Цюзік мав звання штаб-сержанта та був командиром стрілецького відділення 110-ї окремої механізованої бригади.
Поховали Ігоря Цюзіка на місцевій Алеї Героїв.
Захисникові назавжди залишиться 44 роки…
Поховали Ігоря Цюзіка на місцевій Алеї Героїв. Фото: Білогірська селищна рада / facebook
19 жовтня у селі Нестерівці на Дунаєвеччині провели в останню земну дорогу військовослужбовця Олександра Копиченського. Як повідомили в Дунаєвецькій тергромаді, 13 жовтня 2026 року поблизу села Дробишеве Донецької області життя Олександра обірвалося під час виконання бойового завдання.
Олександр народився та виріс у Нестерівцях. Тут минули його дитинство й шкільні роки.
Свій військовий шлях Олександр розпочав у 2014 році, добровільно долучившись до захисту України. Після двох років служби повернувся до цивільного життя. Однак у вересні 2022 року знову став до лав Збройних сил України.
Нині вічний спокій Герой знайшов на місцевому кладовищі в селі Нестерівці.
Йому було 34 роки…
Олександр Копиченський загинув 13 жовтня 2026 року на Донеччині. Фото: Дунаєвецька ТГ / facebook
У Судилківській громаді провели в останню дорогу військовослужбовця Ігоря Мовчана. Як повідомили в Судилківській сільській раді, воїн помер 16 жовтня 2026 року під час відпустки внаслідок важкої серцевої хвороби.
Ігор Мовчан народився 7 січня 1971 року в селі Городище, де минули його дитинство та шкільні роки. Змалку цікавився технікою, особливо сільськогосподарською. Це захоплення згодом стало його професією.
Після закінчення школи чоловік здобув фах тракториста-машиніста та з 1988 року працював за спеціальністю. Спочатку був бульдозеристом на Шепетівському цукрокомбінаті, згодом – трактористом рільничої бригади у ВАТ «Городищенське» в селах Городище та Пашуки. Із 2017 року знову працював на Шепетівському цукрокомбінаті, де обіймав посаду машиніста БУМ IV розряду.
У березні 2026 року чоловік долучився до захисту України. Військову службу проходив на посаді монтажника інженерно-технічного батальйону однієї з військових частин.
Поховали захисника у рідному селі Городище.
Йому назавжди залишиться 55 років…
Ігор Мовчан помер 16 жовтня 2026 року. Фото: Судилківська сільська рада / facebook
Читайте також: Є загиблі у Хмельницькому внаслідок повітряної атаки 19 жовтня – Тюрін