В Україні продовжується тиск на антикорупційні органи, попри зростання результативності їхньої роботи. Серед головних проблем експерти називають обшуки та затримання детективів НАБУ, приховане стеження за працівниками бюро, спроби впливати на кадрові конкурси та недостатні законодавчі гарантії незалежності антикорупційних установ.
Про це йдеться в Тіньовому звіті для Європейської комісії, який підготувала коаліція українських громадських організацій. Розділи щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю готували експерти Transparency International Ukraine (TI Ukraine).
Звіт охоплює період із вересня 2025-го до серпня 2026 року. Експерти проаналізували виконання Україною реформ на шляху до ЄС, зокрема у сферах правосуддя, протидії корупції, захисту прав людини та роботи державних інституцій. За висновками TI Ukraine, прогрес за цей час був переважно точковим, а більшість системних законодавчих змін, які передбачає Дорожня карта з питань верховенства права, досі не виконали.
Водночас зросла результативність роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС). У 2025 році він розглянув 114 справ проти 88 роком раніше, а кількість вироків збільшилася із 77 до 109. У першому півріччі 2026 року суд ухвалив вироки ще в 65 провадженнях.
Сума спеціальної конфіскації також зросла – зі 158,8 мільйона гривень у 2024 році до понад 673 мільйонів у 2025-му. Однак через відсутність належного обліку неможливо з’ясувати, скільки цих коштів фактично надійшло до бюджету.
Водночас середній строк розгляду справ у ВАКС зріс із 405 днів у 2025 році до 689 днів у першій половині 2026-го. Збільшилася й кількість нерозглянутих проваджень. Крім того, суд дедалі частіше ухвалює вироки на підставі угод про визнання винуватості, умови окремих із яких, за оцінкою експертів, недостатньо прозорі.
Окрему увагу автори звіту приділили тиску на антикорупційні органи та загрозам їхній незалежності.
Зокрема, протягом звітного періоду правоохоронці проводили обшуки та затримували детективів НАБУ. Також виявляли засоби прихованого стеження за керівниками підрозділів бюро. Крім того, громадські організації назвали інструментом тиску діяльність тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Експерти звернули увагу й на ризики політичного втручання в конкурси на керівні посади антикорупційних установ. На їхню думку, участь незалежних міжнародних експертів із вирішальним голосом залишається важливою гарантією чесного відбору.
Водночас парламент досі не ухвалив змін, які мають посилити незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Зокрема, йдеться про право її керівника ініціювати кримінальні провадження та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів, а також розширення повноважень у міжнародному співробітництві.
НАБУ, своєю чергою, досі залежить від СБУ в питаннях зняття інформації з електронних комунікаційних мереж. Крім того, підслідність бюро не охоплює всіх високопосадовців, зокрема керівництво Офісу президента.
Проблеми з незалежністю експерти зафіксували й у роботі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Зокрема, вже понад чотири роки держава не проводить обов’язкової зовнішньої оцінки роботи агентства через затримку з оновленням критеріїв і методики перевірки.
У 2025 році НАЗК завершило 970 повних перевірок декларацій і виявило порушення у 56% із них, зокрема недостовірні відомості на 3,8 мільярда гривень. Однак наявна звітність не дозволяє простежити, чим завершився розгляд цих матеріалів після передання правоохоронцям.
Недостатнім залишається й захист викривачів корупції. Українське законодавство досі не повністю відповідає відповідній Директиві ЄС, а окремого закону про захист людей, які повідомляють про суспільно важливі порушення, немає.
З вересня 2025 року до липня 2026-го через Єдиний портал повідомлень викривачів надійшло понад 7100 повідомлень, проте статус викривача отримали лише 85 осіб. У 2025 році до суду дійшли вісім справ.
Експерти також наголосили на необхідності запровадити законодавство проти SLAPP-позовів, які можуть використовувати для тиску на журналістів, активістів і громадські організації.
Як приклад вони навели судову заборону на публікацію розслідування “Слідства.Інфо” та Центру протидії корупції про нерухомість брата директора Державного бюро розслідувань у липні 2026 року.
Серед інших невиконаних завдань – удосконалення механізмів конфіскації незаконних активів, протидія зловживанням процесуальними правами та перегляд так званих “поправок Лозового”, через які суди закривають окремі кримінальні провадження після завершення строків досудового розслідування.
Загалом TI Ukraine підготувала 141 рекомендацію щодо вдосконалення антикорупційної системи. Експерти наголошують, що Україні необхідно не лише ухвалювати нові закони, а й забезпечувати їхнє виконання та незалежність антикорупційних установ.
Нагадаємо, що раніше ZMINA проаналізувала 29 випадків переслідувань та тиску на антикорупційних діячів упродовж липня 2025 – травня 2026 року. Дослідниці встановили, що правоохоронці проводили обшуки, вилучали техніку, застосовували фізичний примус і вдавалися до інших дій, які могли порушувати права працівників НАБУ, громадських активістів та їхніх близьких.
За висновками організації, повторюваність таких практик, їхня концентрація в часі та збіг із політичними рішеннями щодо антикорупційних органів свідчать про ознаки системного тиску з можливою політичною вмотивованістю.
Водночас у вересневому проєкті щорічного звіту Єврокомісії щодо України також висловлювали занепокоєння спробами вплинути на незалежність НАБУ та САП. Серед проблем у документі згадували кримінальні провадження щодо працівників антикорупційних органів, стеження та кампанії з дискредитації.
Тіньовий звіт громадські організації готують уже третій рік поспіль. Цьогоріч до його створення долучилися Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, “Адвокат майбутнього”, “Європа без бар’єрів”, Асоціація правників України, Громадянська мережа “Опора” та Центр демократії та верховенства права.
Уперше експерти також комплексно оцінили функціонування демократичних інституцій – ще одну складову переговорного кластера “Основи процесу вступу до ЄС”.
Тіньовий звіт є незалежною оцінкою громадських організацій і має допомогти Європейській комісії отримати ширшу картину прогресу України у виконанні реформ, необхідних для вступу до Євросоюзу.
The post Обшуки, стеження та спроби впливу: експерти у Тіньовому звіті розповіли про тиск на антикорупційні органи в Україні first appeared on ZMINA.