Школярі Черкащини навчаються в перервах між повітряними тривогами, а частина занять проходить в укриттях. Водночас за результатами міжнародного дослідження PISA-2025 знання українських п’ятнадцятирічних з природничих наук порівняно з 2022 роком практично не змінилися.
Про це йдеться в сюжеті «Суспільного Черкаси».
Що показало дослідження
PISA проводять кожні три-чотири роки, воно оцінює знання 15-річних школярів із 82 країн. За словами кураторки PISA-2025 в Україні та директорки Українського центру оцінювання якості освіти Тетяни Вакуленко, істотного погіршення результатів не сталося, але до рівня 2018 року вони ще не повернулися.
«Очікувано в тих складних обставинах, в яких перебувають наші освітяни і учнівство, що результати могли б зменшитися і зменшитися доволі посутньо. Але цього не відбулося», – зазначила вона.
Причиною Тетяна Вакуленко назвала наполегливість педагогів, учнів та їхніх батьків.
Водночас дослідження виявило прогалини. Базового рівня не досягають 35% українських учнів із природничо-наукових дисциплін, 46% – із математики, 45% – із читання. До 30% учнів не мають базового рівня з усіх трьох дисциплін одночасно. За словами директорки УЦОЯО, це наслідок повномасштабної війни, тривалих тривог, перебування в укриттях, відсутності електроенергії та переривання освітнього процесу.
Ще одним відкриттям дослідження вона назвала високе відчуття приналежності до закладу освіти:
«Підлітки хочуть ходити в заклади освіти, вони відчувають, що там на них чекає їхня спільнота».
«Такі уроки зараз швидше виняток»
У руськополянській школі №2 дев’ятикласники на уроці хімії вивчали багатокомпонентні системи і перейшли до практики. Вчителька Ольга Підкошена зазначила, що така можливість виникає нечасто: через постійні тривоги заняття рідко проходять за планом.
«Якість освіти, звісно, змінилася. Немає наступності такої, як є, коли ти розумієш, що завтра ти прийдеш, будеш працювати в нормальному режимі. Коли не очікуєш і не знаєш, що тебе чекає», – сказала вона.
Дев’ятикласник Назар Василенко додав, що до стресу від ракет і шахедів додається потреба опановувати частину матеріалу самостійно:
«Дисципліна – це дуже складно, тому не у кожного вистачає сил на це».
Одинадцятикласниця Дарія Ворона розповіла, що найскладніше – готуватися до вступу в університет, коли сьогодні навчаєшся в класі, а завтра йдеш в укриття або на дистанційку. Її однокласниця Ірина Черненко зазначила, що в такі моменти важливо не губитися і продовжувати працювати. Одинадцятикласник Данил Алесін каже, що вони стали дорослішими й відповідальнішими, мовляв цінують можливість прийти до школи.
Укриття мають стати класами
Тетяна Вакуленко вважає, що, якщо повітряні тривоги тривають до 17 годин на добу, цей час потрібно використовувати для навчання, а не просто пересиджувати. За її словами, укриття мають дозволяти повноцінно проводити заняття: потрібні перегородки, місце, де можна зосередитися, дошки, ноутбуки та комп’ютери.
На практиці охопити всі класи вдається не завжди. Директорка руськополянської школи №2 Людмила Ткаченко розповіла, що в закладі навчаються 330 учнів, а 15 класів одночасно в укритті розмістити неможливо. Тому першою зміною навчаються 1–4 класи, а середня й старша ланки чергуються.
У черкаській гімназії №9 намагаються організувати навчання в укритті для всіх класів, від першого до одинадцятого. Директорка закладу Ірина Топчій наголосила, що універсальних рішень немає, а департамент освіти запропонував школам вирішувати це питання індивідуально:
«Якщо сьогодні взяти якість освіти і безпеку, то, звісно, ми вибираємо безпеку. А якість освіти можна надолужити в будь-якому випадку».
За її словами, результати PISA не показують, наскільки діти змінилися психологічно, мотиваційно й у спілкуванні.
Роль вчителів і батьків
Педагогиня Яна Крат зауважила, що сучасні діти не пам’ятають звичайного навчання, їм складно критично мислити й обґрунтовувати відповіді, а штучний інтелект спокушає шукати найпростіший шлях. Тому вона добирає завдання, де потрібно думати й працювати в команді.
Мама першокласника і четвертокласника Вікторія Потапчук переконана, що дистанційне навчання не замінить живого спілкування. Мама двох дітей Наталія Ісаєва вважає, що якість освіти залежить від спільних зусиль учителів і батьків. Інша мама двох дітей, Світлана Смоляр, наголосила, що завдання батьків – зберегти в дітях «світло у серденьках», щоб вони не розучилися любити цей світ.
Читайте «Нову Добу» в соцмережах:
Ще більше новин – на сайті.
The post Освіта в укриттях: як вчаться школярі Черкащини appeared first on Нова Доба.