Після третього курсу військової академії вона вирішила не чекати на офіцерське звання, а підписати контракт зі 101-ю бригадою ТрО Закарпаття.
Її історію розповіли у 101-й окремій бригаді Територіальної оборони Закарпаття.
Бажання стати військовою з’явилося в Руслани ще в четвертому класі. Саме тоді її батько воював в АТО, і дівчина захопилася армією.
Спочатку до її мрії ставилися несерйозно, однак після 11-го класу Руслана вступила до військової академії.
Навесні вона проходила практику в зенітній батареї 101-ї бригади ТрО. Цей досвід вплинув на її подальше рішення: після завершення третього курсу дівчина забрала документи з академії та підписала контракт із бригадою.
Нині Руслана вже у підрозділі й готується приступити до служби. У майбутньому вона хоче стати пілотом БПЛА-перехоплювачів.
Рішення дівчини викликало різні реакції серед її однокурсників. Одні вважають, що вона могла провчитися ще рік і отримати офіцерське звання. Інші підтримують її вибір і переконані, що не варто відкладати службу ще на рік.
Сама Руслана до цього ставиться спокійно: офіцерське звання, за її словами, вона ще встигне отримати, тому зараз не переймається цим питанням.
Водночас від вищої освіти дівчина не відмовляється — вона вже подала документи до одного з вишів Харкова.
Рідним про своє рішення Руслана поки не розповідала, але сподівається на їхнє розуміння. Її батько зник безвісти, захищаючи Україну.
Підписати контракт саме зі 101-ю бригадою Руслана вирішила після практики.
Дівчині сподобалися морально-психологічний клімат у підрозділі, взаємини між військовими, взаємопідтримка та готовність побратимів і посестер допомагати одне одному. Саме ця атмосфера стала одним із визначальних чинників її вибору.
Раніше АрміяInform розповідала історію Валерії з позивним «Лібрус», яка координує місії наземних роботів, які доставляють вантажі на позиції та допомагають евакуювати поранених.
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.