Поки що для волонтерів і їх евакуацій проїзний майже увесь Краматорськ, хоча і з ризиком бути атакованим. Богдан Зуяков пояснює: на такі відчайдушні місії погоджується не всі екіпажі, багато хто не хоче ризикувати взайве.
Наприклад, великі (всеукраїнські та міжнародні) організації вже не можуть заїжджати в перераховані мікрорайони через свої правила безпеки. Тому звертаються до «маленьких», щоб ті вивезли людей з небезпечної зони до транзитних пунктів. Ті волонтери заїжджають на броньованих авто, забирають людей з речами й везуть до транзитних пунктів. Звідти «міжнародники» вивозять цивільних на автобусах в інші регіони. Це давня практика, яку перейняв Краматорськ. Тепер необхідно задіювати броньовану машину, щоб евакуювати людей.
«Я ще заїжджаю у будь-який район Краматорська, забираю людей з речами, здебільшого з 2−3 сумками. Більше фізично не можемо, бо дуже збільшилася кількість людей, які хочуть виїхати. Хоча якщо люди мають інвалідність, то поступки робимо. Вантажимо більше речей, бо ті ж підгузки можна з собою забрати, щоб зекономити на новому місці. Або якщо люди їдуть з собаками чи котами. Переноска — це абсолютно не проблема, вона не зараховується як сумка. Тобто крім речей люди можуть брати тварин. Ми навпаки просимо забирати улюбленців із собою у нове місце, де вони житимуть», — розповідає краматорець.
Водночас Богдан Зуяков зауважує, що вантажні перевезення родин з великою кількістю речей (зокрема, меблями) досі можливі, але ними займається «Проліска». Пріоритет надається родинам із дітьми.