У Великій Олександрівці на Херсонщині хліб починають пекти ще вночі. Поки селище спить, пекарки СТОВ “Перше Травня” замішують десятки кілограмів тіста. Робота триває до четвертої ранку, а вже о восьмій рум’яні буханці йдуть на продаж.
Тут випікають білий, сірий і житній хліб, круглі паляниці та пампушки. Це крафтове виробництво, де хліб готують на природній опарі без дріжджів.
Перед замішуванням борошно обов’язково просіюють, насичуючи його повітрям. Тісто замішує машина, а всі наступні етапи пекарки виконують вручну: відміряють потрібні порції, формують хлібини та розкладають їх у форми. Пампушки також роблять вручну.
“Мені треба подивитися, як воно буде замішуватися. Коли воно вже таке туге-туге, я поступово додаю водички. Треба старатися, щоб вийшло так, як треба”, — розповідає пекарка Олена, контролюючи процес замішування тіста.
За її словами, готовність тіста визначають не лише за виглядом, а й на дотик.
“Ти його береш, і воно повинно бути таке еластичне. Ти його так береш, а воно от грає в тебе”, — показує пекарка.
Робота в пекарні не зупиняється ні на хвилину. Поки перша партія тіста ще замішується, пекарки Олена та Людмила готують наступну. Жінки працюють дуже швидко, щоб не втрачати часу.
Така робота вимагає фізичних зусиль і постійної уваги. Навіть пампушки повністю формують вручну: кожну кульку катають окремо, викладають по 16 штук у форму. Кількість форм залежить від попиту — зазвичай готують від 20 до 25.
Перед випіканням піч потрібно прогріти — на це йде близько години. Потім хліб печуть партіями. Спочатку дістають пампушки та маленькі хлібини, а згодом — кілограмові й двокілограмові буханці.
Пекарки мають одночасно стежити за тістом, формувати хліб і встигати завантажувати піч.
Асортимент пекарні невеликий, проте підлаштований під покупців.
Двокілограмова кругла хлібина коштує 110 гривень. Кілограмовий білий і сірий хліб, зокрема круглі паляниці, продають за 60 гривень, а пів кілограма хліба — за 40 гривень. Пампушки коштують 65 гривень.
“Я завжди людям кажу: це ж кілограм хліба, це не 600 грамів, не 700 грамів, це кілограм хліба. І якого хліба, якого ви будете їсти сьогодні, завтра і післязавтра, тому що він смачний і пахне”, — говорить Олена.
Особливим попитом користується житній хліб. Його випікають небагато, але покупці добре знають цей смак і регулярно приходять по нього. Дехто телефонує заздалегідь, щоб попросити відкласти буханець. Сірий хліб особливо полюбляють місцеві пенсіонери, а також його купують люди з діабетом.
Свіжу випічку з Великої Олександрівки доставляють у Кар’єрне, Білу Криницю та на місцевий ринок. За словами пекарок, покупці знають графік і приходять за хлібом ще до приїзду машини. Уже о восьмій ранку на місці продажу збираються люди, які чекають на свіжу випічку.
Для пекарки Олени ця робота має й особливе значення. Вона прийшла на підприємство в листопаді 2025 року, але цю пекарню пам’ятає ще з дитинства. Тоді вона ходила до школи й дорогою забігала сюди разом з іншими дітьми по гарячі пампушки, які виносила бабуся.
“Я ще пам’ятаю, я ходила в перші класи, прибігала сюди, і бабуся виносила такі гарячі пампушки”, — згадує жінка.
Тепер у пекарні вона сама випікає ті самі пампушки, які колись отримувала від бабусі.
До четвертої ранку пекарки завершують роботу, розклавши готові буханці по стелажах для ранкової доставки. А вже ввечері почнеться нова зміна, і знову запахне свіжим хлібом.
Запис Поки селище спить, вони печуть хліб спершу з’явиться на Мост.