Київ витратить понад 20 мільярдів на підготовку до зими, але грошей усе одно бракує: експерт назвав суму.
Київ у 2026 році планує спрямувати понад 20 мільярдів гривень на захист критичної інфраструктури та підготовку до зимового періоду. Це приблизно вдесятеро більше, ніж торік. Однак навіть таких вкладень недостатньо: для підвищення стійкості столиці необхідно ще близько 1,5 мільярда євро.
Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко під час дискусії в агентстві «Інтерфакс-Україна», присвяченої підготовці України до зими.
Мільярди на захист Києва: куди спрямовують кошти
За словами експерта, від початку 2026 року на підвищення стійкості столиці вже витратили понад 16 мільярдів гривень. До кінця грудня планують додатково спрямувати ще 4,5–5 мільярдів.
Для порівняння, у 2025 році відповідні інвестиції становили близько 2 мільярдів гривень. Харченко наголосив, що кошти спрямовують насамперед на безпеку та забезпечення роботи міських систем в умовах можливих атак на енергетику.
“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – зазначив експерт.
Серед основних напрямів фінансування:
- Захист високовольтних підстанцій. Йдеться про підвищення захищеності важливих енергооб’єктів.
- Резервне живлення каналізаційних систем. Додаткові джерела електроенергії необхідні для підтримання роботи базової комунальної інфраструктури.
- Резервне живлення систем опалення. Обладнання має допомогти забезпечувати роботу теплової інфраструктури в разі перебоїв з електропостачанням.
Водночас названі експертом суми не означають, що всі заплановані заходи вже завершені.
Чому Києву потрібно ще 1,5 мільярда євро
Попри значне збільшення інвестицій, столиця, за оцінкою директора Центру досліджень енергетики, потребує додаткового фінансування для виконання необхідних робіт.
Харченко зазначив, що основне фінансове навантаження цього року припало на місцевий бюджет. Частка державного бюджету, за його словами, становила лише близько 10%. Ситуацію ускладнили затримки казначейських платежів, які тривали понад місяць. Експерт пояснив, що це негативно вплинуло на можливості місцевої влади своєчасно фінансувати підготовку до опалювального сезону.
Частину обладнання запустять пізніше, ніж планували
Через приблизно чотиритижневу паузу з платежами окремі міста не встигнуть реалізувати всі заплановані роботи у визначені терміни. Зокрема, частину обладнання, яке мали встановити до листопада-грудня, доведеться вводити в експлуатацію пізніше.
Водночас Харченко не уточнив, які саме об’єкти в Києві можуть зіткнутися із затримками та наскільки змістяться терміни їхнього запуску.
Таким чином, попри суттєве збільшення фінансування, підготовка столиці до зимових викликів залишається залежною не лише від обсягу коштів, а й від своєчасного виконання запланованих робіт.
Ще не підписані на наш Telegram-канал “Головні новини Києва – 44.ua“? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua