У Дніпрі знову заговорили про підземні тунелі. У соцмережах поширюють фото входу до тунелю біля Дніпровського металургійного заводу (ДМЗ), колишнього заводу імені Петровського. Над входом видніється велика літера «М», через яку споруду вже охрестили «технологічним метро».
Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на соцмережі та місцеві ЗМІ.
За однією з версій, під землею могла існувати ціла мережа технологічних залізничних тунелів. Нібито її створювали на випадок великої війни, щоб металургійні підприємства могли продовжувати працювати. Однак підтверджень того, що під Дніпром є розгалужена підземна залізниця такого призначення, наразі немає.
Відомо, що ДМЗ мав власне залізничне господарство: залізничний цех, тепловози та мережу заводських колій. Тому існування промислового тунелю цілком можливе. Водночас невідомо, куди саме він веде, якою є його довжина та чи з’єднаний він з іншими підземними спорудами.
Сама літера «М» над входом не доводить, що тунель пов’язаний із метрополітеном. Так само поки немає підтверджень версії, що споруда була частиною секретної залізниці на випадок війни. Щоб встановити її призначення, потрібні історичні документи та фахове обстеження.
Підземні ходи під Дніпром: що відомо про старі споруди
Промисловий тунель біля ДМЗ — не єдина підземна загадка міста. Історики та краєзнавці давно досліджують підземні споруди в районі Потьомкінського палацу, де нині розташований Палац студентів ДНУ, та парку імені Тараса Шевченка.
Потьомкінський палац вважають однією з найстаріших кам’яних споруд Катеринослава. Його звели у 1787–1789 роках. Упродовж наступних століть у цій місцевості фіксували підземні ходи та провали, а навколо них виникло чимало легенд.
Одну з ранніх згадок про підземний хід залишила Олександра Молчанова, яка жила в Катеринославі з 1820-х років. У своїх спогадах вона писала, що чула історію про нібито прокладений від палацу до Дніпра тунель, яким князь Григорій Потьомкін міг скористатися, щоб урятуватися від нападу. Водночас сама авторка ставилася до цієї розповіді скептично.
Молчанова також згадувала, що на початку 1860-х років поблизу палацу відкрився отвір цегляного підземного ходу. За її словами, люди намагалися пройти всередину, але далеко просунутися не змогли: свічки та ліхтарі гасли, а дихати було важко.
Ще одне свідчення датується 1914 роком. Під час прокладання каналізаційних труб поблизу палацу виявили підземний хід із цегляним склепінням. Історик Дмитро Яворницький згодом описав його у своїй праці «Історія міста Катеринослава», виданій 1937 року. За його даними, хід ішов у різних напрямках, але його подальшу конфігурацію встановити не вдалося.
Краєзнавець Костянтин Корольков також писав наприкінці XIX століття, що бачив цегляні виходи підземних ходів у Потьомкінському саду. Водночас точну схему цієї системи досі не встановлено.
Чи могли тунелі вести до Дніпра або на Монастирський острів
Одна з найвідоміших легенд стверджує, що підземні ходи від Потьомкінського палацу вели до берега Дніпра, а деякі версії навіть пов’язують їх із Монастирським островом або лівобережжям.
Проте такі припущення не можна вважати доведеними. Дослідники мають свідчення про окремі підземні споруди, але цього недостатньо, щоб підтвердити існування єдиної розгалуженої мережі, яка з’єднувала б різні частини міста.
У 2023 році видання «Дніпровська панорама» з посиланням на матеріали історика Максима Кавуна повідомляло, що сучасні дослідники підземель намагалися пройти частину ходів біля Потьомкінського палацу. За наведеними даними, їм вдалося подолати близько 300 метрів, після чого просуватися далі не змогли. Через недостатню вентиляцію та інші небезпеки самостійні спуски до таких споруд становлять загрозу для життя.
Чи можна використати підземні тунелі як укриття
Історія підземель Дніпра має не лише краєзнавчий інтерес. На тлі повномасштабної війни виникає питання, чи можна пристосувати частину старих промислових споруд для захисту людей.
Однак сама наявність тунелю не означає, що він придатний для використання як укриття. Для цього потрібно перевірити стан конструкцій, вентиляцію, можливість безпечного входу й виходу, ризики підтоплення та інші технічні характеристики.
Тунель біля ДМЗ і підземні ходи в районі Потьомкінського палацу — різні об’єкти, і немає підтверджень, що вони пов’язані між собою. Наразі частина історій про підземний Дніпро залишається легендами, а призначення та масштаби деяких споруд потребують подальшого дослідження.
Раніше Телеканал D1 повідомляв, у що перетворився єдиний підземний перехід у Підгородному.