Коли розмовляєш із ним під час відпочинку чи в повсякденному житті — усміхнений, веселий і на позитиві. Але коли діло доходить до роботи, Атом стає максимально зібраним і серйозним. Бо на кону — життя побратимів
Дмитро із позивним “Атом” — водій-санітар 1-го механізованого батальйону 5 окрема важка механізована бригада. Свій позивний він отримав ще в навчальному центрі: каже, енергії завжди стільки, ніби всередині працює маленька атомна станція, навіть коли валишся з ніг від втоми.
Свого часу Дмитро пройшов строкову службу ще у 2013-му, застав Майдани та початок АТО. А з початком повномасштабного вторгнення спочатку тримав стрій у добровольчому формуванні на Київщині, після чого остаточно вирішив: його місце — у Збройних Силах.
Потрапивши спершу на тилову посаду, він згодом зрозумів, що цього замало, і свідомо перевівся в бойовий підрозділ на евакуацію. За плечима — сотні виїздів, коли доводилося витягувати поранених під ворожими FPV-дронами та «Молніями». Працює чітко, швидко й злагоджено, адже за плечами не лише водійський досвід, а й курс бойового медика.
До повномасштабного вторгнення жив під Мелітополем — зараз рідне узбережжя Азовського моря в тимчасовій окупації, а батьки знайшли прихисток на Черкащині. Вдома на нього завжди чекають дружина та чотирирічна донечка. Бачитися виходить рідко, але кожна зустріч — на вагу золота.
Зараз він підписав новий мотиваційний контракт і каже, свідомо обрав його, так як там є чіткі терміни служби, і це дає розуміння перспектив. У планах на майбутнє після закінчення війни — розвиток у медичній сфері та серйозне навчання на парамедика.
Дякуємо за кожне врятоване життя і щоденну титанічну працю!
За інформацією ОК “Схід”