Український ринок праці вперше за тривалий час розвертається: роботодавці публікують помітно менше вакансій, а кандидатів на кожне місце стає більше. Водночас Державна служба зайнятості фіксує дефіцит кадрів. Ці дані не суперечать одне одному, якщо розібратися, що саме вони рахують, і саме від цього залежить, де шукати роботу цієї осені.
Як повідомляє «Мінфін», у вересні на Work.ua було 82 533 відкриті вакансії проти 96 873 рік тому, тобто на 15% менше. За даними дослідження Work.ua, яке наводить «Перший Новинний», щотижнева кількість нових вакансій у вересні була на 15–18% нижчою, ніж торік, а кількість відгуків наприкінці місяця зросла на 27%.
Чому одні цифри кажуть «дефіцит», а інші — «конкуренція»
Служба зайнятості, за даними «Мінфіну», у вересні мала в середньому 14 вакансій на 10 претендентів. Але йдеться про людей, офіційно зареєстрованих у центрах зайнятості. Багато хто, зокрема військовозобов’язані чоловіки, там не реєструється, на що звертає увагу радник Конфедерації роботодавців Родіон Колишко. Онлайн-портали натомість бачать усіх, хто відгукується на вакансії, тому конкуренція там виглядає жорсткішою.
Друга причина — структурний дисбаланс. Бракує кваліфікованих робітників, а офісним спеціалістам знайти місце стає складніше. За словами Колишка, найдефіцитніші професії майже не змінилися за рік: водії, швачки, електромонтери, газозварювальники, слюсарі, медсестри, фармацевти, лікарі, психологи.
Конкурс на місце по регіонах
| Регіон | Співвідношення | Джерело |
|---|---|---|
| Україна загалом | 14 вакансій на 10 претендентів | ДСЗ, вересень |
| Київ | 17 вакансій на 10 претендентів | ДСЗ |
| Львівська, Дніпропетровська, Київська області | 2 вакансії на 10 претендентів | ДСЗ |
| Миколаївська, Сумська, Херсонська області | претендентів удвічі більше, ніж вакансій | ДСЗ |
| Донеччина | претендентів ушестеро більше | ДСЗ |
| Запорізька область | близько 3 шукачів на місце, у торгівлі — близько 6 | обласний центр зайнятості |
Онлайн-сервіси показують і місячну динаміку: за даними Rabota.ua, які наводить «Мінфін», кількість вакансій у Кропивницькому зменшилася на 13%, у Києві — на 10%, у Рівному — на 9%, у Вінниці — на 8%, в Одесі — на 7%.
Хто скорочує наймання, а хто розширюється
- Маркетинг, реклама, PR — мінус 53% нових вакансій у галузі, за даними Work.ua.
- Фармацевтика, індустрія краси та фітнесу — мінус 27%.
- Роздрібна торгівля — 2513 вакансій за останній тиждень вересня проти 3594 роком раніше.
- Оборонно-промисловий комплекс — плюс 166%: зі 121 до 322 нових вакансій.
- Державні організації — плюс 25%, благодійні та громадські — плюс 17%, рекрутингові агенції — плюс 5%.
Причину скорочень експерти пов’язують з ударами по бізнесу. «Мінфін» пише, що «Епіцентр» через атаки скоротив близько 7 тисяч робочих місць; детальніше про удари по логістиці мережі — у нашому матеріалі «“Епіцентр” без великих складів». Водночас масових звільнень у вересні ще не було: в опитуванні Work.ua серед 921 представника бізнесу 43% заявили, що обстріли не вплинули на кадрові рішення, 38% ще не визначилися, а 8% уже скоротили персонал, призупинили наймання або зменшили зарплати.
Запоріжжя: мінус 12% вакансій за місяць
За даними Work.ua, які навів «Портал Акцент» із посиланням на сюжет Суспільного Запоріжжя, за останній місяць вакансій у Запоріжжі стало на 12% менше. Найбільше просіли роздрібна торгівля та сфера обслуговування: на початку серпня таких пропозицій було приблизно 500–525, наприкінці вересня — близько 410. Для жовтня, коли зазвичай наймають активніше, це нетипово.
Одна з причин — удар у ніч проти 7 вересня по ТРК City Mall: працівники центру залишилися без роботи, а власник, компанія Arricano, заявив про намір відбудувати комплекс без конкретних строків. Аналітики наголошують, що спад не можна пояснювати лише цим ударом: впливають закриття бізнесів, менший потік покупців і тривалі тривоги. Директорка обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко каже, що гострої нестачі робочих місць у місті поки немає. Найбільше зараз шукають вантажників, енергетиків, будівельників та робітників інших професій; шанси вищі в логістиці та охоронній діяльності. Центр зайнятості пропонує перекваліфікацію за державними програмами.
Що із зарплатами
За даними служби зайнятості, у січні–липні середня зарплата штатних працівників перевищила 30 тисяч гривень, що майже на 6 тисяч більше, ніж торік. Найвищі оклади — в ІТ і телекомунікаціях (79 тисяч) та у фінансах і страхуванні (63 тисячі), найнижчі — в освіті та сфері розваг (по 20 тисяч) і охороні здоров’я (21 тисяча). Проте в серпні середня зарплата, за словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, знизилася на 1,1% порівняно з липнем.
Осінь 2026-го ділить ринок праці надвоє: робітничі професії, енергетика та оборонка й далі шукають людей, а офіс, торгівля і маркетинг уперше за кілька років стикаються з конкуренцією за місце. Тим, хто шукає роботу, варто дивитися не на загальну статистику, а на свою галузь і регіон.
Що буде далі
Експерти не виключають, що за підсумками жовтня вакансій стане ще менше, а ріст зарплат пригальмує. У самому дослідженні Work.ua наголошують: «ринок праці продовжує функціонувати, а компанії — шукати співробітників». Подальша динаміка залежатиме від безпекової ситуації, фінансових можливостей підприємств і того, чи переростуть точкові скорочення в масові.
Фото: ілюстративне фото до матеріалу про ринок праці. Мінфін, minfin.com.ua.