На фронті Донеччини Добропільський напрямок залишається одним із найбільш проблемних для Сил оборони України. Тут російські війська мають певні тактичні успіхи. Зокрема, окупанти змогли закріпитися в районі Нового Донбасу та шахти «Білицька», а в самому Добропіллі продовжують застосовувати тактику інфільтрації малих штурмових груп.
Про це в коментарі Вчасно розповів військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
За словами експерта, є також інформація про просування російських військ у районі населеного пункту Ганнівка, а також у напрямку шахти «Алмазна».
Поблизу цієї шахти та її терикона проходять логістичні маршрути, якими здійснюється матеріально-технічне забезпечення Сил оборони України в Добропіллі. Крім того, сам терикон є панівною висотою, контроль над якою може створити додаткові загрози для українських підрозділів.
«У разі закріплення окупантів ми матимемо досить серйозні проблеми з логістикою. Але, враховуючи попередній досвід і те, що бойові дії ведуть переважно малі штурмові групи з обох боків, тобто задіяна обмежена кількість особового складу, проблему з логістикою можна буде вирішити за рахунок наземних роботизованих комплексів», — пояснює Снєгирьов.
Водночас експерт наголошує, що можливість встановлення росіянами вогневого контролю з терикона становить серйозну небезпеку для українських військових. Саме тому, на його думку, Добропільський напрямок наразі залишається найбільш проблемною ділянкою фронту.
Лиманський напрямок: тактичні успіхи ЗСУ та значення Святогірська
На Лиманському напрямку, за словами Дмитра Снєгирьова, Сили оборони України мають тактичні успіхи.
За даними самої російської сторони, відстань від передових позицій окупантів до Лимана становить до 10 кілометрів, а до Святогірська — близько 30 кілометрів.
Експерт зазначає, що за таких умов захоплення Святогірська російськими військами наразі є малоймовірним. Водночас місто має важливе стратегічне значення, оскільки є одним із ключових логістичних вузлів Сил оборони України.
«Це унеможливлює захоплення Святогірська, адже він є ключовим логістичним хабом Сил оборони України. Головне те, що захоплення Святогірська дало б можливість окупантам створити загрозу локального котла, тобто оточення ЗСУ в Лимані, а також відкрило б можливості для подальшого просування в напрямку Слов’янська і Краматорська», — пояснює Снєгирьов.
Слов’янський напрямок: контроль над висотами може посилити загрозу від дронів та артилерії
Водночас складною залишається ситуація на Слов’янському напрямку. За словами військового експерта, в районі Рай-Олександрівки російські війська взяли під контроль Липівський ліс.
Це створює передумови для подальших рейдових дій окупантів у напрямку каналу Сіверський Донець — Донбас та Оріхуватки.
Особливе значення на цій ділянці мають панівні висоти поблизу Рай-Олександрівки. Їхній контроль дозволяє противнику розширювати можливості застосування безпілотників та артилерії.
«Це досить серйозні проблеми, враховуючи те, що Рай-Олександрівка — це, знову-таки, панівні висоти. А контроль над ними — це можливість розширення радіогоризонту, тобто збільшення дальності ураження за рахунок FPV-дронів і дронів на оптоволокні. Також це можливість вогневого контролю з використанням ствольної та реактивної артилерії. Тому контроль над панівними висотами в районі Рай-Олександрівки відіграватиме ключову роль у подальших діях на Слов’янському напрямку», — зазначив Снєгирьов.
Костянтинівський напрямок: росіяни намагаються обійти місто з флангів і посилюють авіаудари
У районі Костянтинівки російські війська намагаються просуватися з флангів через Часів Яр, а також здійснюють безпосередні штурми українських позицій.
Однак, за оцінкою Дмитра Снєгирьова, ситуація на цьому напрямку залишається відносно прогнозованою. Українські військові продовжують утримувати позиції, а заяви російської сторони про нібито значні тактичні успіхи не відповідають дійсності.
«Як би там не було, але значна частина Костянтинівки перебуває під контролем Сил оборони України. Єдина проблема в тому, що окупанти підтягнули операторів БпЛА практично до лінії бойового зіткнення. Це створює досить серйозну загрозу», — зазначає експерт.
Крім того, протягом останніх тижнів російська армія суттєво збільшила кількість ударів керованими авіабомбами.
За словами Снєгирьова, така тенденція спостерігається на всіх основних напрямках фронту Донеччини — Костянтинівському, Добропільському та Лиманському.
Експерт пояснює, що, використовуючи перевагу в повітрі та активізуючи удари авіації, російські війська намагаються створити передумови для подальшого наземного просування.
Чи можлива «заморозка» війни, та які ризики це несе для України?
На тлі складної ситуації на фронті тривають обговорення можливого припинення бойових дій та «замороження» війни по нинішній лінії зіткнення.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News заявив, що погодився б на мирну угоду, яка передбачала б зупинення бойових дій по поточній лінії фронту. На його думку, це може стати реальним способом припинити війну.
«Так. Зараз маємо заморозити війну, і я вважаю, що це реальний спосіб покласти край цій війні. Ми називаємо це „припиненням вогню“ або „припиненням вбивств“, як каже президент Трамп. Заморозити і зупинити. І, звісно, це мінімум, чого ми сьогодні хочемо від Росії. Потім ми звернемося до президента США та європейців і попросимо гарантій безпеки. Але найголовніше — це мир. А також безпека», — сказав Зеленський.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов вважає такий сценарій ризикованим для України, особливо за відсутності чітких і дієвих гарантій безпеки.
За його словами, будь-які домовленості про припинення бойових дій потребують згоди обох сторін. Натомість російське керівництво продовжує заявляти про небажання йти на територіальні поступки.
«Будь-який план — це позиція обох сторін. Але є заяви Лаврова про те, що Росія не піде на поступки. Відповідно, ми можемо говорити, що наразі немає сенсу обговорювати подібні ініціативи. Були й попередні заяви Пєскова про те, що якщо навіть 0,1% території Донецької області залишатиметься під контролем Сил оборони України, то Росія продовжуватиме активну фазу війни. Це можна розглядати як політичну заяву, але все залежить від зовнішнього чинника — тиску з боку Сполучених Штатів», — пояснює Снєгирьов.
«Сьогодні домовилися, а завтра Росія передумала»
На думку експерта, головна небезпека «замороження» війни полягає в тому, що воно не означатиме її остаточного завершення. Адже сам термін «заморозка» не має юридичного значення як форма закінчення війни, а бойові дії можуть відновитися будь-якої миті.
«Ну, домовилися сьогодні, а завтра Росія передумала й перейшла в наступ. А враховуючи те, що це росіяни, такий сценарій цілком імовірний», — зазначає Снєгирьов.
Ще одним серйозним ризиком, за його словами, може стати скорочення або припинення військово-технічної допомоги Україні з боку міжнародних партнерів.
«Якщо буде „заморозка“, ми можемо забути про військово-технічну допомогу, а ми на 60% залежимо від стратегічних партнерів. Відповідно, це створює додаткові й досить серйозні проблеми для ЗСУ. Особливо якщо не буде зовнішньої допомоги, а росіяни скористаються цим, отримавши додаткові можливості для проведення мобілізаційних заходів, перегрупування військ тощо. Тому, на мій погляд, такий сценарій досить ризикований», — наголошує експерт.
Снєгирьов вважає, що Україна має чітко усвідомлювати, на яких умовах можливе припинення бойових дій. Йдеться насамперед про надійні гарантії безпеки, які могли б запобігти повторному російському вторгненню, або про достатні власні оборонні спроможності держави.
«Але гарантій безпеки в нас на сьогодні немає. На жаль, ми граємо в ту гру, коли створюються проблеми саме з країнами, які мають виступити гарантами безпеки. У цьому й полягає недолугість ситуації», — підсумував Дмитро Снєгирьов.