Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
Тиждень минув на тлі посилення російських ударів по українській енергетиці, важких боїв на фронті та загострення суперечностей між Києвом і Вашингтоном. Однією з головних тем стали заявлені Дональдом Трампом домовленості про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, які росія продовжила атакувати.
18 жовтня Володимир Зеленський повідомив, що за тиждень після оголошення американським президентом енергетичного перемир’я росія 76 разів атакувала українську енергетичну, нафтову та газову інфраструктуру. За його словами, останні удари припали на підстанції у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій та Одеській областях.
Наймасованіша атака на українську енергетику сталася в ніч проти 14 жовтня. Російські війська завдали ударів балістичними ракетами та іншими засобами ураження по енергетичних об’єктах країни. Загалом в Україні сотні тисяч людей залишилися без електроенергії. Зеленський заявив, що Україна не отримала завчасного попередження від партнерів про запуск російських балістичних ракет по столиці. Він також наголосив, що удар по енергетичній інфраструктурі суперечить оголошеному Трампом перемир’ю.
На фронті протягом тижня тривали інтенсивні бої, насамперед на Покровському та Костянтинівському напрямках. На Покровському напрямку українські військові відбивали численні спроби російських сил просунутися в районах Добропілля та інших населених пунктів. На Костянтинівському напрямку російські війська атакували поблизу Костянтинівки та на підступах до сусідніх населених пунктів. Бої також тривали на Куп’янському, Лиманському, Слобожанському та Гуляйпільському напрямках. 17 жовтня українська сторона спростувала заяви начальника Генерального штабу росії герасимова про захоплення 92 населених пунктів і понад 1800 квадратних кілометрів української території від початку вересня. Представник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов заявив, що російські повідомлення про територіальні здобутки не відповідають дійсності, а українські сили за цей період звільнили більше територій, ніж втратили. Зокрема, Добропілля, Слов’янськ і Краматорськ залишаються під контролем України. Незалежного підтвердження заявам обох сторін щодо масштабів змін на фронті немає. Окремою темою тижня стали відносини України зі Сполученими Штатами. Трамп наполягав, що росія та Україна погодилися припинити удари по енергетичній інфраструктурі, однак після нових російських атак заявив, що порушення нібито були з обох сторін. Водночас американський президент виступав проти українських ударів по російських нафтопереробних об’єктах на тлі зростання цін на паливо. Його позиція щодо послаблення обмежень на російські енергоресурси викликала критику з боку України та європейських партнерів, які наголошували, що такі рішення можуть підтримувати фінансування російської війни. На цьому тлі Зеленський продовжив переговори з європейськими лідерами про підтримку України та посилення тиску на москву. 12 жовтня під час звернення до учасників Варшавського безпекового форуму він наголосив, що енергетичне перемир’я може стати кроком до завершення війни лише за умови реального контролю за його дотриманням і відповідного тиску на росію. Того ж дня Європейський Союз оголосив про найбільший пакет санкцій проти росії, який охопив близько 1600 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних, зокрема, з російським військово-промисловим комплексом. На тлі продовження російських атак по українській енергетиці Зеленський наголосив, що москва сама підриває будь-які спроби досягти домовленостей про припинення вогню.
У Краматорську майже кожного дня люди помирають через атаки російських дронів та авіабомб. Останні тижні росіяни намагаються повністю відрізати логістику від міста, тож атакують ждунами й FPV не лише дороги, а й будь-яке пересування вулицями — навіть у випадку, коли це пенсіонерка, яка намагається дістатися ринку, щоб купити продуктів. За таких умов евакуація — єдиний варіант цивільних вижити. Однак вона настільки ускладнена, що в окремі райони гуманітарні організації вже не заїжджають.
Повернення військового додому не завжди означає швидке відновлення звичного сімейного життя. Потреба в усамітненні, небажання говорити та зміни в поведінці можуть викликати тривогу в близьких. Однак це не завжди означає, що людина віддаляється від родини або потребує психологічної допомоги. Іноді їй просто потрібен час, щоб адаптуватися до мирного життя та відновити сили.
Тато їде — дитина плаче, повертається — теж стресує: як говорити з дітьми про розлуку з батьками-військовими
Повернення тата з фронту — велика радість, але водночас і сильні емоції, а нове прощання може викликати сум, злість і навіть почуття провини.Як підтримати дитину, не знецінювати її переживання та допомогти пережити розлуку — читайте в інтерв’ю «Вчасно» з психологинею благодійного фонду «Голоси дітей» Анною Застело.