Суд у Гамбурзі над українцем у справі «Північного потоку»: хронологія від вибухів 2022 року і головне питання процесу

14 жовтня 2026 року у Гамбурзі почався перший відкритий судовий процес у справі про підрив газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року. Обвинувачений — 50-річний колишній український військовий офіцер Сергій К., якого німецька прокуратура вважає керівником групи диверсантів. Для України процес важливий не лише як кримінальна справа: суд фактично має відповісти, як право воюючої країни оцінює удар по енергетичній інфраструктурі агресора.

Як повідомляє «Радіо Свобода» (RFE/RL), справу розглядає Вищий земельний суд Гамбурга, засідання призначено двічі на тиждень щонайменше до лютого, а кінцевої дати процесу немає. Сергій К. провину заперечує. Київ послідовно відкидає будь-яку причетність української держави до диверсії.

У чому звинувачують Сергія К.

За версією обвинувачення, план атаки підготували наприкінці лютого 2022 року, а мета полягала в тому, щоб остаточно зупинити постачання газу й позбавити Росію доходів для війни. Прокуратура стверджує, що Сергій К. діяв в інтересах невстановлених державних структур України, а до складу групи входили водолази і фахівець із вибухових робіт.

За даними Al Jazeera та The Copenhagen Post, обвинувачення стверджує таке:

  • приблизно за три тижні до вибухів Сергій К. в’їхав до Німеччини через Польщу з підробленим українським паспортом;
  • група вийшла в море на орендованій у Ростоку яхті й дісталася району біля данського острова Борнгольм;
  • на дні встановили вибухові пристрої військового типу з таймерами;
  • серед пунктів обвинувачення — співучасть у воєнному злочині, спричинення вибуху, руйнування споруд і порушення роботи об’єктів життєзабезпечення.

Максимальне покарання, яке загрожує обвинуваченому, у повідомленнях про початок процесу не називалося.

Хронологія справи: від вибухів до суду

Коли Що сталося Статус
26 вересня 2022 Шведські сейсмологи фіксують кілька вибухів з інтервалом близько 17 годин; пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів Встановлений факт
Перші місяці після вибухів У ЄС відповідальність покладали на Росію, Москва це заперечувала Версія, не підтверджена
Серпень 2025 Сергія К. затримано в Італії, де він відпочивав, за європейським ордером на арешт Факт
Осінь 2025 Суд у Польщі відмовився видати іншого підозрюваного, Володимира Ж., і звільнив його Рішення польського суду
Листопад 2025 Сергія К. екстрадовано до Німеччини, відтоді він під вартою Факт
Липень 2026 Німецька прокуратура висунула обвинувачення Обвинувачення, не вирок
Серпень — вересень 2026 У Хорватії затримано Володимира Ж.; хорватський суд погодив передачу його Німеччині, захист оскаржує Рішення не остаточне
14 жовтня 2026 Початок процесу в Гамбурзі Триває

Головне питання: диверсія чи законна військова ціль

Найважливіше в цьому процесі — не тільки докази. Німецький адвокат обвинуваченого Єс Маєр-Локамп заявив, що прокуратура не надала прямих переконливих доказів участі його підзахисного. Водночас він наголошує: суд має вирішити, чи був «Північний потік» законною військовою ціллю у війні, яку Росія розпочала проти України. Італійський адвокат Нікола Канестріні каже, що «незаперечного доказу» у справі немає.

Прокуратура дотримується протилежної позиції: атака на цивільну інфраструктуру, на її думку, є воєнним злочином. Серед аргументів обвинувачення — таємно записана розмова з італійського СІЗО, у якій Сергій К. нібито сказав, що юрист порадив називати операцію офіційною військовою.

Показово, що польський суд у справі Володимира Ж. дійшов зовсім іншого висновку: суддя заявив, що якщо за атакою стоїть Україна, то дія була «справедливою». Москва ж напередодні процесу заявила, що чекає «справедливого вироку», який назве виконавців і замовників.

Хто ще фігурує у справі

  • За даними телеканалу ARD, слідство встановило сімох підозрюваних-українців; один з них, як повідомлялося, загинув у боях з російськими військами.
  • Володимир Ж. — професійний водолаз, якого слідство вважає одним із тих, хто закладав вибухівку.
  • ARD, Süddeutsche Zeitung і Die Zeit називали командиром Сергія К. Романа Червінського; сам Червінський у коментарі RFE/RL заявив, що в німців немає жодних доказів участі Сергія в операції.
  • Мажоритарним власником «Північного потоку» є «Газпром». Перша нитка забезпечувала близько половини імпорту газу до Німеччини, «Північний потік — 2» так і не запустили.

Чи вплине процес на відносини Берліна і Києва

Справа ускладнювала відносини двох країн, але Німеччина залишається одним із найбільших партнерів України. 4 жовтня канцлер Фрідріх Мерц приїжджав до Києва й оголосив новий пакет допомоги, зокрема спільне виробництво перехоплювачів проти російських дронів. Аналітики, яких цитує RFE/RL, очікують, що політика Берліна не зміниться за будь-якого вироку. Експерт Німецької ради із зовнішніх відносин Штефан Майстер вважає ключовим політичним питанням роль президента та його Офісу, але зауважує, що доказів їхньої причетності наразі немає.

Тема Німеччини для українців зараз актуальна й у практичному вимірі — нагадаємо, які нові правила діють для військовозобов’язаних українців у Німеччині. А зовсім нещодавно Бундестаг ухвалив резолюцію щодо Бабиного Яру, що теж показує: діалог між країнами триває попри гучні справи.

Що буде далі

Засідання триватимуть щонайменше до лютого 2027 року, тож вироку раніше не варто чекати. Паралельно вирішується питання передачі Німеччині Володимира Ж. з Хорватії — якщо апеляцію відхилять, у справі може з’явитися ще один обвинувачений. Ключове, за чим варто стежити, — чи прийме суд аргумент захисту про воєнний контекст, чи розглядатиме справу як звичайну диверсію проти цивільного об’єкта.

Висновок редакції: гамбурзький процес — це передусім суд над однією людиною, а не над Україною. Але те, як німецькі судді кваліфікують удар по російському газопроводу під час війни, може стати орієнтиром для подібних справ у Європі.

Фото: витік газу з пошкодженого «Північного потоку» біля Борнгольма, 2022 рік (архівне фото). Handout / Ritzau Scanpix, cphpost.dk.

ДЖЕРЕЛО