Євросоюз обговорює можливість зберегти обмеження для частини української агропродукції навіть після набуття Україною членства. Київ готовий до тимчасових квот, але виступає проти постійних бар’єрів.
Як пише «Економічна правда», дискусія загострюється через масштаб українського агровиробництва та побоювання фермерів ЄС щодо конкуренції. Під час великої війни торговельні бар’єри тимчасово прибирали, однак згодом для частини продукції квоти повернули.
Агроекспорт дає понад половину товарної виручки України
У 2025 році агропродовольчий експорт приніс Україні 22,6 млрд доларів — 56% усієї виручки від експорту товарів. Поставки до ЄС становили 10,7 млрд доларів.
Українські фермери зібрали 61 млн тонн зерна, зокрема 23,3 млн тонн пшениці та 30,9 млн тонн кукурудзи. Експорт становив 14,1 млн тонн пшениці та 21,3 млн тонн кукурудзи; частка ЄС — відповідно 7% і 38%.
Україна також виробила 5,1 млн тонн соняшникової олії й експортувала 4,7 млн тонн, з яких 52% — до Євросоюзу. На ЄС припало 30,6% українського експорту м’яса птиці та 73% експорту яєць.
Де українські виробники випереджають ЄС
У 2025 році Україна зібрала більше кукурудзи, ніж будь-яка окрема країна Євросоюзу. За пшеницею показник був приблизно на рівні Німеччини, але нижчим за французький. Водночас соняшнику та сої Україна зібрала більше, ніж усі країни ЄС разом.
«Ми не витіснили їх із їхнього внутрішнього ринку, ми трохи забрали їхню частку всередині ЄС», — каже Олександра Авраменко.
Йдеться про період безмитної торгівлі 2022 року, коли німецькі покупці частково замінювали польське зерно українським. Авраменко водночас застерігає, що відтоді собівартість українського виробництва зросла.
«Олійноекстракційні заводи Румунії та Болгарії багато в чому залежні від української сировини, тобто насіння соняшнику», — говорить Денис Марчук.
За словами експертів, європейські переробники потребують української олійної сировини через обмежені можливості розширювати власні посівні площі. Натомість у молочному секторі сильніші позиції мають виробники ЄС.
Ризик втрати конкурентної переваги
Представники агросектору пов’язують можливі обмеження з впливом фермерського лобі в ЄС. Одночасно перехід України на європейські виробничі стандарти потребуватиме додаткових витрат, тоді як господарства країн ЄС отримують дотації.
«Дуже сильно втратимо», — каже Денис Марчук про можливий вплив швидкого запровадження вимог ЄС на конкурентоспроможність.
Уникнути різкого скорочення виробництва та експорту, на думку представників галузі, можна завдяки поступовому переходу на правила Євросоюзу.
«Як нам виконувати норми ЄС, якщо в нас нема грошей і нам ще закриють ринок?» — запитує Денис Марчук.
Україна погоджується лише на тимчасові квоти
Українська влада розраховує ухвалити необхідне для вступу до ЄС законодавство до кінця 2027 року. Самої дати членства поки немає: необхідно завершити переговори, отримати згоду держав Євросоюзу та пройти ратифікацію договору.
У Мінагрополітики заявили про готовність до тимчасових квот і поступового запровадження аграрної підтримки за умови, що такі обмеження матимуть чітку кінцеву дату. Постійні обмеження Україна не підтримує. Виробничі стандарти ЄС країна зобов’язалася імплементувати до кінця 2028 року.
Раніше повідомлялося, що Україна продовжує переговори з міжнародними партнерами щодо економічних умов і фінансування на наступні роки.
Сообщение Українським аграріям можуть обмежити доступ до ринку ЄС навіть після вступу появились сначала на Запорізькі Вісті.