До річниці створення Української повстанської армії розповідаємо про зв’язок Харківщини з повстанським рухом. Серед бійців УПА були уродженці Харкова, Балаклії, Старого Салтова та інших населених пунктів регіону.
Один із них — Андрій Матвієнко з Валківщини — став командиром повстанців і загинув у боротьбі з радянськими спецслужбами.
Чому УПА пов’язують переважно із Західною Україною
Українське націоналістичне підпілля на Харківщині під час Другої світової війни та після неї переважно займалося агітацією, поширенням українських видань, залученням прихильників і створенням підпільних організацій. На відміну від західних областей, де ще до війни діяли численні українські громадські та націоналістичні організації, на сході радянська влада систематично знищувала український рух.
Тому на Харківщині націоналістична діяльність здебільшого мала підпільний характер. Відомо про кілька збройних сутичок місцевих націоналістів із німецькими військовими та червоноармійцями. Документальних підтверджень діяльності окремих загонів УПА безпосередньо на Харківщині поки немає.
Водночас це не означає, що регіон не був пов’язаний із повстанським рухом.
Які уродженці Харківщини воювали в УПА
У збірнику документів історика Володимира Сергійчука наведено список уродженців східних областей України, які воювали в одному з підрозділів УПА. Серед них — кілька вихідців із Харківщини:
- Олексій Вороненко на псевдо «Гроза» — уродженець Харкова;
- Іван Скрипко («Хміль») — уродженець Харкова;
- Іван Карощук («Береза») — зі станції Основа в Харкові;
- Василь Гнідой («Дроботенко») — із села Волохів Яр Чугуївського району;
- Захар Ізмайло («Знайда») — зі Старого Салтова;
- Микола Литвиненко («Байда») — із села Сосонка;
- Григорій Усіченко («Долина») — із Балаклії;
- Михайло Юрків («Карась») — із Великобурлуцького краю.
За наведеними даними, усі вони раніше служили в Червоній армії, а більшість приєдналася до УПА у 1943 році. Обставини їхнього переходу до повстанців і подальші долі досі залишаються маловідомими.
Історія Андрія Матвієнка з Валківщини
Більше відомостей збереглося про Андрія Матвієнка, який народився 1919 року в селі Минківка тодішнього Валківського району. У повстанському русі він був відомий під псевдонімами «Криниця» та «Зір».
Після закінчення військового училища Матвієнко служив лейтенантом Червоної армії на Галичині. Там він познайомився з майбутньою дружиною Ганною, почав висловлювати антирадянські погляди й опинився у львівській в’язниці. Після початку німецько-радянської війни вийшов на волю та встановив контакти з українськими націоналістами.
У 1944 році Матвієнко служив у загоні УПА під командуванням Василя Андрусяка, відомого як «Різун». Він брав участь у військових операціях проти радянських сил, а також обіймав посаду крайового провідника служби безпеки ОУН. За історичними матеріалами, Матвієнко зустрічався з Романом Шухевичем під час наради в селі Вовчому на Львівщині.
Загибель повстанця та доля його родини
Радянська влада переслідувала не лише самого Матвієнка, а й його родину. Дружину Ганну та доньку Оксану відправили на заслання. Ганні вдалося втекти, однак вона відморозила ноги. Востаннє з чоловіком вона бачилася 28 червня 1944 року.
Андрій Матвієнко загинув у липні 1949 року в урочищі Стебний поблизу села Лімна на Львівщині. Оточений радянськими спецслужбами та поранений, він, за наведеними свідченнями, застрелився, щоб не потрапити в полон. Разом із ним загинули двоє охоронців.
На місці бою ветерани УПА встановили пам’ятник. На його відкритті була присутня делегація з Харківщини.
Історія, яка ще чекає на дослідження
Історія УПА на Харківщині залишається маловивченою. Водночас відомості про уродженців регіону, які воювали в повстанській армії, свідчать про зв’язок Слобожанщини з українським визвольним рухом.
Після звільнення з радянських таборів на Харківщині також оселялися колишні бійці УПА із Західної України, яким забороняли повертатися до рідних країв. Це ще одна сторінка історії регіону, яка потребує подальшого дослідження.
Нагадаємо, 14 жовтня – день УПА: що відомо про харківців у лавах повстанців
Джерело: 057.ua