У Гамбурзі розпочався суд над військовослужбовцем Сергієм Кузнєцовим у справі про підрив «Північних потоків». Чоловіку загрожує до 15 років ув’язнення. Йому інкримінують, зокрема, воєнний злочин – напад на цивільну інфраструктуру. Сам Кузнєцов провину заперечує.
Про це, як стало відомо КВ, повідомила нардепка Софія Федина.
За версією німецької прокуратури, Кузнєцов нібито очолював групу із семи осіб, яка орендувала яхту та заклала вибухівку на газопроводах поблизу данського острова Борнгольм.
Але адвокати захисту наголошують: немає свідків, які бачили Кузнєцова на цій яхті. Знайдені біологічні сліди та відбитки пальців не підтверджують його присутності.
Адвокат Ілля Новіков, заявив, що прямих доказів причетності Сергія наразі немає.
Адвокати вже подали клопотання про закриття кримінального провадження. Серед аргументів – те, що як військовослужбовець Кузнєцов не має права розголошувати військову таємницю навіть своїм захисникам, а отже, його можливості повноцінно захищатися суттєво обмежені.
У суді захист наголосив, що прибутки від експлуатації «Північних потоків» надходили до московської скарбниці й використовувалися для фінансування війни проти України. «Газпром» також фінансував військові формування, які безпосередньо беруть участь у бойових діях.
Також за інформацією захисту, компанія-власниця «Північних потоків», причетна до вивезення з окупованих територій України 2 158 українських дітей.
“«Північний потік» був одним із головних геополітичних проєктів Кремля, через який Москва роками вибудовувала політичний вплив у Європі, формувала коло залежних від московських енергетичних інтересів політиків і використовувала газ як інструмент тиску та шантажу європейських держав. Сумарна проєктна потужність двох газопроводів становила 110 мільярдів кубометрів на рік. Вони дозволяли Москві транспортувати газ до Німеччини в обхід України. У 2021 році понад 40% імпортованого Євросоюзом газу надходило з московської федерації. Саме ця енергетична залежність роками забезпечувала Кремль фінансовими ресурсами та додатковими важелями політичного впливу”, – зазначила нардепка.
Військовослужбовця захищає міжнародна група з адвокатів, серед них – Ілля Новіков, який сьогодні наголлсив на тому, що прямих доказів у справі проти Сергія нема. Попереду щонайменше 24 засідання. Також біля суду в Гамбурзі відбувся мітинг на підтримку українського військового. Люди прийшли з українськими прапорами та плакатами.
Як писали ЗМІ, 26 вересня 2022 року на трубопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2”, які пролягають дном Балтійського моря від Росії до Німеччини, сталися три вибухи, які спричинили масові витоки газу. Уряди США, Великої Британії та ЄС заявили про цілеспрямовану диверсію. На початку лютого 2024 року Швеція закрила розслідування підриву “Північного потоку” через відсутність юрисдикції.
Згодом Німеччина видала ордери на арешт усіх підозрюваних в диверсіях на газопроводах “Північний потік” у 2022 році. Усі вони – громадяни України. Апеляційний суд Болоньї ухвалив рішення про екстрадицію до Німеччини українця Сергія Кузнєцова.
1 жовтня Варшавський окружний суд ухвалив рішення помістити під варту на сім днів українця Володимира Ж., якого німецьке правосуддя підозрює у причетності до підриву газопроводів “Північний потік” у 2022 році. 6 жовтня Варшавський воєводський суд продовжив на 40 діб арешт українця Володимира Ж.
Апеляційний суд у Болоньї підтвердив рішення про екстрадицію до Німеччини громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік” у 2022 році. Пізніше Конституційний Суд Італії дозволив екстрадицію до Німеччини громадянина України Сергія Кузнєцова.
27 листопада Італія екстрадувала українця Сергія Кузнєцова до Німеччини.
28 листопада Кузнєцова було взято під варту в Німеччині.
1 липня 2026 року генеральний прокурор Німеччини вперше висунув офіційне звинувачення проти громадянина України Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік – 1” і “Північний потік – 2” 26 вересня 2022 року.
Кузнєцов служив у ССО.
Читайте: ЄС оприлюднив рішення про найбільший відомий пакет санкцій проти рф
Фото: DW
Оксана Олійникова