20 жовтня в Україні відзначають Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози. Це нагода нагадати кожній жінці: діагноз — не вирок, а хвороба успішно лікується, якщо виявити її на ранніх стадіях.
Про ситуацію в області та основні правила самодіагностики розповіла речниця Кіровоградського обласного онкологічного центру Аліна Катеринчук, передає Златопіль.
Згідно з останніми даними, за 9 місяців 2026 року в області вперше виявлено 273 випадки захворювання на рак молочної залози (30,4 на 100 тис. населення). Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було зареєстровано 289 випадків (32,2 на 100 тис. населення).
Загалом станом на осінь 2026 року під наглядом фахівців онкоцентру перебуває 5 035 пацієнток із цим діагнозом (торік за цей же період — 4 818 осіб).
Рак молочної залози посідає 2-ге місце серед усіх онкологічних патологій у регіоні та становить 10,3% від загальної кількості онконедуг, поступаючись лише раку шкіри (14,7%) та випереджаючи рак легень (9,8%).
«Ці цифри — не просто статистика, за кожною з них стоїть реальна історія людини. Вони підтверджують, що проблема залишається гострою, а регулярний диспансерний нагляд та профілактика щодня рятують життя. На I–II стадіях ефективність лікування раку молочної залози сягає 90–95%, тому раннє виявлення — це наша головна зброя», — наголошує речниця онкоцентру Аліна Катеринчук.
Гормональний фон змінюється протягом місяця, що впливає на щільність тканини грудей.
Найкращий час для діагностики — з 6-го по 12-й день від початку менструації. У цей період молочні залози найбільш м’які та найменш набряклі. Це дозволяє легко прощупати тканину самостійно та отримати найточніший результат під час УЗД чи мамографії. Якщо менструації відсутні, варто обрати один і той самий день кожного місяця — наприклад, перше число.
Фахівці рекомендують проводити самодіагностику щомісяця за такою схемою:
Огляд перед дзеркалом: опустіть руки та перевірте симетричність, форму залоз і стан шкіри (відсутність втягнень, почервонінь, виразок чи ефекту «лимонної кірки»).
Огляд із піднятими руками: підніміть руки за голову та повторіть візуальну перевірку.
Пальпація стоячи: подушечками трьох середніх пальців коловими рухами прощупайте кожну залозу від периферії до соска, а також пахвові ділянки.
Перевірка сосків: злегка стисніть сосок і перевірте, чи немає виділень (прозорих, кров’янистих чи сукровичих).
Пальпація лежачи: покладіть під плече подушку, одну руку підніміть за голову і ретельно прощупайте протилежні груди коловими або вертикальними рухами.
Огляд лімфовузлів: обов’язково перевірте пахвові та надключичні ділянки на наявність ущільнень або збільшених лімфовузлів.
Професійна діагностика за віком
До 40 років: щороку — огляд у гінеколога/мамолога та УЗД молочних залоз (більш інформативне для щільної тканини у молодому віці).
Після 40 років: щороку (або 1 раз на 1–2 роки за призначенням лікаря) — мамографія, яка є «золотим стандартом» і дозволяє виявити зміни ще до появи перших симптомів.
Група ризику (обтяжена спадковість): за призначенням лікаря — консультація генетика, тест на мутації BRCA1/BRCA2 та МРТ молочних залоз із контрастуванням з більш раннього віку.
«Знайдіть сьогодні 15 хвилин для себе: запишіться на профілактичний огляд або нагадайте про це рідним — мамі, сестрі чи подрузі. Турбота про власне здоров’я — це найвищий вияв любові до себе та своїх близьких», — підсумувала речниця онкоцентру Аліна Катеринчук.
Жителям області нагадують, що для проходження планової діагностики та консультацій кваліфікованих фахівців можна звернутися до обласного онкоцентру.