«Житейське море» на сцені сумського театру
Під час навчання в університеті Раяна цікавилася театром абсурду, проте після здобуття освіти вирішила повернутися до класичних творів. Тоді заглибилася в тему п’єси «Житейське море», розказала режисерка.
— Це остання п’єса Івана Карпенка-Карого, у якій драматург розкриває залаштунки слави і те, як успіх може дати відчуття всевладності. Хоч п’єса й була написана понад століття тому, я побачила в ній сучасні реалії, які загострилися з появою соціальних мереж. Тепер заради переглядів і репостів інфлюенсери будують друге життя, зовсім інший образ, а про зраду можна дізнатися через одне випадкове фото, — пояснила вибір п’єси Раяна.
Репетиція вистави «Житейське море».
Фото: Дар'я Неговоренко
Репетиція вистави «Житейське море».
Фото: Дар'я Неговоренко
Репетиція вистави «Житейське море».
Фото: Дар'я Неговоренко
Репетиція вистави «Житейське море».
Фото: Дар'я Неговоренко
Як режисерка із Запоріжжя потрапила до сумського театру
Раяна родом із Запоріжжя, останні роки жила в Києві. Вона здобула освіту в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Після навчання протягом року долучалася до незалежних проєктів — як акторка, композиторка й режисерка.
Клуб Цукру: підтримуй незалежну журналістику
та підсилюй Суми щомісяця
Перед «Житейським морем» Раяна працювала над п’єсою драматургині Мар’яни Черномиргин «Поплач, або звари борщу» для третього Фестивалю перших п’єс від «Театру ветеранів». Цю виставу показали в Київському театрі імені Лесі Українки.
— Тепер я вперше приїхала до Сум, хоча давно планувала відвідати це місто. Багато чула про сумський театр через його залученість в мистецькі події по всій Україні. Уперше це було на фестивалі «Митниця», де керівник Дмитро Некрасов розказував про плани команди та бачення театру. Після цього я почала уважніше стежити за життям театру й зрештою захотіла стати його частиною. Це прекрасні люди й професійна команда, — поділилася Раяна.