Збити керовану авіаційну бомбу (КАБ) в польоті теоретично і практично можливо, проте це надзвичайно складне, дороговартісне та маловідсоткове завдання.
Попри поширену думку, що бомбу неможливо перехопити, Сили оборони України вже демонстрували прецеденти успішного збиття КАБів у повітрі (зокрема, над Запоріжжям). Проте, перехоплення самої «стріли» замість знищення «лучника» (літака-носія) є неефективною стратегією захисту.
Чому збити КАБ у повітрі так важко?
Малі розміри та специфіка конструкції: КАБ — це фактично суцільний шматок заліза та вибухівки без паливних баків, дротів чи крихких елементів, як у ракет. Щоб нейтралізувати бомбу, зенітна ракета повинна влучити безпосередньо в неї та викликати детонацію, оскільки звичайне пошкодження уламками може не зупинити її падіння.
Сама бомба має малу площу відбиття для радарів і не виділяє значного тепла (на відміну від реактивних ракет), тому засікти її системами ППО вкрай важко.
Вартість будь-якої зенітної ракети (до комплексів Patriot, IRIS-T або NASAMS) у десятки разів перевищує вартість російського КАБа, який є модернізованою старою радянською фугасною бомбою (ФАБ).
Поява нових версій КАБів із малогабаритними реактивними двигунами збільшила їхню швидкість та дальність польоту (до 150–200 км), що ще більше скоротило час на реакцію для підрозділів ППО.
Які існують методи протидії КАБам?
Для системної боротьби з цією загрозою використовується комплексний підхід.
Основний метод – це знищення та відгоняння носіїв (Су-34/Су-35). Це найефективніший спосіб. Він реалізується через удари по російських військових аеродромах (за допомогою далекобійних дронів та ракет) або роботу далекобійних систем ППО і винищувачів F-16 із ракетами класу «повітря-повітря» (на кшталт AMRAAM), які змушують російських пілотів скидати бомби з набагато більшої відстані або взагалі відмовлятися від завдання.
Радіоелектронна боротьба (РЕБ). Сильні комплекси РЕБ здатні придушувати канали супутникової навігації (GPS/ГЛОНАСС) бомби. Це не знищує КАБ, але суттєво знижує його точність, змушуючи сходити з траєкторії та падати повз намічену ціль.
Зенітна артилерія та ППО ближнього радіуса. Для безпосереднього перехоплення перспективними вважаються швидкострільні автоматичні артилерійські системи наземного та морського базування, які створюють «стіну» з уламків на шляху бомби, а також тактичні ЗРК безпосередньо в зоні прольоту.