Після зустрічей американських, українських і європейських представників в Осло та переговорів Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним у Санкт-Петербурзі прориву в питанні завершення війни не сталося. Кореспондент BBC Стів Розенберг пояснює, чому Кремль не демонструє готовності до швидкої угоди.
Після Осло та Санкт-Петербурга прориву немає
Прем’єр-міністр Норвегії назвав переговори Володимира Зеленського, Стіва Віткоффа та європейських представників в Осло конструктивними. Зустріч породила сподівання, що наступний візит американського спецпосланця до Росії допоможе підготувати тристоронній саміт за участю Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна.
Проте, як зазначає журналіст BBC Стів Розенберг, російський президент не демонструє бажання зустрічатися із Зеленським за межами Москви. Кремль допустив можливість відновлення тристоронніх контактів в Абу-Дабі наступного місяця, але лише на технічному рівні, а не як саміт глав держав.
Сам Віткофф після переговорів визнав, що дипломатичні зусилля ще не завершені.
«попереду ще багато важливої роботи», — написав Стів Віткофф, спецпосланець президента США.
«президент Трамп і далі налаштований покласти край цій війні», — зазначив Стів Віткофф, спецпосланець президента США.
Кремль відкинув нові підходи Києва та Європи
Помічник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков, який брав участь у переговорах у Санкт-Петербурзі, повідомив: Віткофф переказав російській стороні пропозиції, сформульовані після зустрічі в Осло. За словами Ушакова, йшлося про нові підходи європейських країн і України.
Однак реакція російського посадовця була стриманою і фактично негативною.
«З погляду врегулювання української кризи там не було нічого особливо корисного», — заявив Юрій Ушаков, помічник президента Росії.
На запитання російського державного телебачення, чи наблизилися сторони до миру, він не назвав жодного конкретного результату.
«Не знаю, наскільки ми до цього наблизилися», — відповів Юрій Ушаков, помічник президента Росії.
«Але рух у цьому напрямку триває», — додав Юрій Ушаков, помічник президента Росії.
BBC розглядає такі відповіді як свідчення відсутності відчутного прогресу. Це аналітична оцінка видання, а не підтвердження остаточного зриву переговорів.
Чому Путін може вважати час своїм союзником
Розенберг припускає, що російський президент поки не відчуває тиску, достатнього для зміни позиції. Українська протиповітряна оборона працює з великим навантаженням, а наближення зими створює додаткові ризики для енергетики та цивільного населення.
Росія може намагатися використати масовані удари та холодний сезон для посилення тиску на Україну. Водночас це припущення журналіста про можливу стратегію Москви, а не підтверджений план Кремля.
За такої ситуації, йдеться в аналізі BBC, російське керівництво може не бачити переваг у швидкому компромісі, якщо розраховує поліпшити власні переговорні позиції.
Рішення Трампа та реакція російських політиків
Окремий чинник, на який звертає увагу BBC, — політика Білого дому. За повідомленням видання, останніми днями Дональд Трамп призупинив дію частини санкцій проти Росії, погодився на закупівлі російського дизельного пального та різко критикував Зеленського.
У трактуванні автора ці рішення зменшують відчуття тиску на Кремль і можуть послаблювати стимули до швидкої мирної угоди. Водночас це висновок журналіста, а не встановлений мотив Путіна.
Російський депутат і телеведучий Євген Попов у розмові з Розенбергом висловив підтримку зусиллям Трампа.
«Зараз Трамп – єдиний лідер західного світу, який щось робить заради миру», — сказав Євген Попов, російський депутат і телеведучий.
«Заради миру, але на ваших умовах? Ви саме цього хочете?», — запитав Стів Розенберг, журналіст BBC.
«Звісно!», — відповів Євген Попов, російський депутат і телеведучий.
Ця коротка розмова показує, що частина російського політичного середовища пов’язує бажаний мир насамперед із прийняттям умов Москви.
Замість саміту з Україною — зустріч трьох лідерів?
BBC звертає увагу на інший дипломатичний сценарій: наступного місяця під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Китаї потенційно можуть зустрітися Путін, Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін. Водночас ідеться про можливість, а не про підтверджену зустріч.
Деякі російські коментатори вже називають такий формат «новою Ялтою», проводячи паралель із конференцією 1945 року, коли лідери СРСР, США та Великої Британії обговорювали післявоєнний устрій Європи.
«Зараз у світі є лише три наддержави – Росія, Китай і Сполучені Штати», — сказав Євген Попов, російський депутат і телеведучий.
«Звичайно, для всього світу буде добре, якщо наші лідери зустрінуться в Китаї», — додав Євген Попов, російський депутат і телеведучий.
За оцінкою Розенберга, Кремль може прагнути саме такого міжнародного визнання — участі в переговорах із провідними державами про глобальні питання. При цьому завершення війни в Україні залишається невирішеним.
Раніше повідомлялося, що Володимир Путін заявляв про нібито готовність Росії до переговорів, водночас повторюючи територіальні претензії до України.
Сообщение Чому Кремль не поспішає завершувати війну: BBC про переговори Путіна і Трампа появились сначала на Запорізькі Вісті.