В рамках дослідження махінацій навколо російського тіньового флоту в останній час увага експертів охопила питання страхування, класифікаційного та документального забезпечення відповідних танкерів, формування їх екіпажів та надання цим суднам лоцманських послуг. Водночас поза увагою залишаються питання буксировки суден тіньового флоту та інших пов`язаних із цим механізмів забезпечення їхній діяльності. Тому заповнити цей пробіл дозволить аналіз ситуації в російських чорноморських портах.
Одразу варто зазначити, що ключову роль у цьому контексті грає суто державна російська інституція, а саме Азово-Чорноморська басейнова філія від «Росморпорт», яка має тісні протиправні звязки з окупованими територіями України, зокрема з Кримом. Але якщо у сфері лоцманського обслуговування та криголамного забезпечення, актуального для азовських портів узимку, «Росморпорт» є “цілком офіційним” монополістом, то у вимірі буксирів у нього можна помітити доволі цікавих конкурентів.
Найбільш значуще угрупування буксирного флоту, яке забезпечує операції з танкерами, насамперед із застосуванням суден, що базуються на Новоросійськ перебуває у власності структури «Флот Новороссійського морского торгового порта», як дочірньої структури самого порту, що перебуває у власності концерну «Транснєфть», Росімущества, «РЖД» та групи «Сумма» та показало в 2025 році дохід в 3.7 мільярди рублів.
При цьому саме на “портовиків” прогнозовано ув’язані “бюджетні” контракти щодо бункерування, буксирування та збору відходів на багато мільярдів, зокрема із тією самою “Транснєфть-сєрвіс”, з “Росморпорт”, “Новорослєсекспорт”, “Новоросійським судноремонтним заводом” тощо. Кількість буксирів згаданого “Флоту НМТП” росіяни публічно не оголошують, водночас міжнародні пошукові системи дозволяють констатувати, що до них напряму входять такі піднаглядні “Російському морському регістру судноплавства” (“РМРС”) буксири під прапором рф, як “Bodryy” номер IMO 9260938, “Bravyy” номер IMO 9260926, “Bulatnyy” номер IMO 9260964, “Burnyy” номер IMO 9260952, “Tolkovyy” номер IMO 9280500, “Toroplivyy” номер IMO 9280495, “Upornyy” номер IMO 8987747, “Tigris” номер IMO 8727032, “Ingener Shilovsikiy” номер IMO 8728892 та буксир-штовхач “Tigran Martirosyan” номер IMO 8728880.
Більшість цих буксирів тоннажем в 430 тонн кожен була збудована в Іспанії у 2002-2003 роках, решта є старішими, зокрема ще югославського будівництва. Ще “Флот НМТП” оперує допоміжними суднами, зокрема “Portovik Novorossiyska” номер IMO 9076583, “Mars” номер IMO 8897497 та “Maslovoz 2” номер IMO 8846307, а також бункерувальними танкерами “Inzhener Poturak” номер IMO 8711813 та “Inzhener Chitanava” номер IMO 8227628 болгарської забудови ще радянських часів по 3 тисячі тонн дедвейту. Серед іншого ці буксири були неодноразово поміченими у протиправних суднозаходах у порти окупованого Криму.
Але крім цих суден “Флот НМТП” також оперує чотирма буксирами під прапором рф, власником яких зазначений “Henford Logistics Limited” як зареєстрована у 2007 році гонконзька донька того самого “НМТП”, це “Tornado” номер IMO 8897526, “Tuman” номер IMO 8932340, “Diamond N” номер IMO 9543055 та “Topaz N” номер IMO 9513074, перші два 1995 року побудови, а останні два були збудовані в Туреччині у 2009 році. При цьому класифікаторами для “Diamond N” та “Topaz N” виступає “РМРС”, а щодо “Tuman” заявлений “Registro Italiano Navale”. “НМТП” контролює цю гонконзьку фірму з 2009 року, через іншу дочірню компанію, кіпрську “Longbranch Shipping Enterprises Ltd”. Серед іншого буксири “Tornado” та “Topaz N” також багаторазово протиправно використовувалися у морських операціях в портах окупованого Криму.
Також “Diamond N” та “Topaz N” раніше були в епіцентрі скандалу з буксируванням танкера “Delfi” в Одесі у 2020 році та з буксируванням у порту Чорноморська. Для цього ці судна тоді були заведені на одеську прокладку “Universal Towing Company” з панамським номіналом “Пілсен Есоушіетс Корп” та співвласником Сергіем Влачигою, та на структуру “Novofleet”, які досі пов’язані із цими суднами у міжнародних пошукових системах. При цьому українська компанія “Суднохідно-буксирна компанія „Новофлот“” надалі була перереєстрована у Києві та має власником Ігоря Балебруха, що є типовим номіналом, у “власності” якого перебуває багато фірм із далекими від морського бізнесу функціями, до виготовлення виробів з деревини та посередницької торгівельної діяльності.
Загалом буксирний флот від “НМТП” за останні двадцять років дещо поменшав, оскільки у 2009 році ця структура оперувала 23-ма буксирами та ще 20-ма іншими суднами, зокрема з бункерування за збору відходів. Втім, ще цікавішою є буксирна діяльність у російських чорноморських портах, яка вчинювалася іншими структурами. До лютого цього року ці “приватні фірми” були об’єднані у наразі ліквідовану новоросійську “Южную рєгіональную асоціацію морскіх агєнтов і експедіторов” (“ЮРАМА”), але значна їх частина припинила діяльність раніше.
Серед іншого це фірми “Інфлот-БСС”,”Новоейдженсі”, “Мерсі Шиппінг Ейдженсіс енд Трейдінг”, структура “Карді” раніше записана на Віктора Сирму та офшор з Британських Віргінських островів “Sunvia Investment Ltd”, а також “Барвіл Новороссійск”, донька норвезької структури “Барвіл Ейдженсіс АС” та “Новороссійскій Внешрейдінвест” з кіпрськими та нідерландськими бенефіціарами, “В.Т.І. Кредит Лімітед” та “Інтер Сакко Груп Б.В.”
Більшість цих структур припинила діяльність ще до початку масштабної російської агресії та підстави такого згортання простежуються у випадку структури “Зим Раша”, як донька ізраїльської судноплавної компанії “ZIM Integrated Shipping Services”. У 2010 році ці комерсанти скаржилися до російської федеральної антимонопольної служби про утиски у роботі саме з боку “Флот НМТП”, але по суті це ні до чого не привело. Співвласниками для “Зим Раша” надалі стали комерсанти зі структури “Дєло-Центр” до яких ми ще повернемося; при цьому наразі власники цієї структури є прихованими та у 2025 році вона засвітила прибуток у 51 мільйон рублів.
Іншою структурою, яка була членом “ЮРАМА” та досі оперує у чорноморських портах з агентськими послугами є “Морскоє агєнство “ЕІСА””, бенефіціаром якої є ліберійське “Економу Шиппінг Едженсіз Лімітед” номер C-128648, а раніше, до 2021 року, був однойменний кіпрський клон з номером 48330, ця структура також має філію в Мурманську. Ця структура фактично є донькою для “Economou International Shipping Agencies Ltd” (“EISA”) як грецькою судноплавною та логістичною корпорацією, зареєстрованою в Піреї. Фінальним бенефіціаром цієї структури преса називає грецького магната у сфері судноплавства Георгіоса Економоу (Georgios Ekonomou), який серед іншого контролює “Cardiff Marine”. При цьому “Морскоє агєнство “ЕІСА”” у 2025 році заявило про дохід в 337 мільйонів рублів, у росії основними говорючими головами цієї структури є Анатолій Пажин та Ігор Мурзаєв.
Також до членів “ЮРАМА” належала новоросійська фірма “Орлан” Сергія Мельника та Сергія Буніна, яка ймовірно оперує однойменним рейдовим катером та задекларувала у 2025 році дохід в 4 мільйони; серед іншого ці ділки відмивають кошти на послугах й російським державним структурам типу “Морспасслужби Росморрічфлоту”. Втім, усі описані вище члени “ЮРАМА” не мали протягом останніх років у власному оперуванні буксирів, на відміну від фірми “Сєрвісная компанія “Дєло”” (“Delo Service Co Ltd”), яка заслуговує на окрему увагу.
Ця фірма активно пропонує послуги з буксирування у чорноморській групі російських портів та має власний флот в шість буксирів по 410 тонн кожен під прапором рф, збудованих у 2017-2018 роках на китайській верфі “Damen Shipyards Changde” з двигунами “Caterpillar” й “Rolls-Royce” та з документами від “РМРС”; це “Delovoy 1” номер IMO 9819131, “Delovoy 2” номер IMO 9819143, “Delovoy 3” номер IMO 9819155, “Delovoy 4” номер IMO 9823168, “Delovoy 5” номер IMO 9819167 та “Delovoy 6” номер IMO 9835240. У 2025 році “СК “Дєло”” показала виторг у 2.11 мільярди рублів, що менше розміру за 2024 рік в 3.24 мільярди, але все одно є значно більшою за усіх описаних вище структур, крім “Флот НМТП”. Згадана група буксирів періодично здійснює операції в Керченській протоці та їх “страхування цивільної відповідальності” охоплює й окуповані кримські порти Керч та Феодосію.
Засновником “СК “Дєло”” є фірма “Дєлопортс”, на яку також записаний інший колишній учасник “ЮРАМА”, а саме “НУТЕП” чи “” Новороссійскоє узловоє транспортно-експедіціонноє прєдпріятіє”. Своєю чергою засновником для “Дєлопортс” є московська “Управляющая компанія “Дєло”” з гендиректором Алєксєєм Лєбєдєвим, а її співзасновниками до 2026 року були Сергій Шишкарєв та структура “Р-Альянс”, яким керував той самий Лєбєдєв; тепер єдиним власником заявлений “Атомний Енергопромишлєнний Комплєкс”, як суто державна російська структура підконтрольна «Росатому».
Тут слід вказати, що “УК “Дєло” є головною компанією в групі “Дєло”, як російським транспортно-логістичним холдингом, що управляє морськими контейнерними та глибоководними зерновими терміналами в Азово-Чорноморському, Балтійському та Далекосхідному басейнах, мережею залізничних контейнерних терміналів, парком контейнерів, контролює мультимодальний інтегратор послуг «Рускон», залізничний контейнерний оператор «Трансконтейнер», а також «Сахалінське морське пароплавство» (SASCO); ІТ-інтегратором цієї групи є компанія «Дєлотєх».
У 2016-2024 роках група “Дєло” провела встановлення контролю над крупним російським оператором контейнерних терміналів «Глобал Портс», зокрема викупивши долю у глобальної структури “Maersk”. При цьому до кінця 2019 року власником “Дєло” був Сергій Шишкарьов, але за наступні два роки частка компаній була викуплена тим самим «Атоменергопромом», а на кінець 2024 року Шишкарьов втратив контрольний пакет акцій, залишившись на певний час в “Дєло” головою ради директорів.
Саме тоді, в січні 2025 року гендиректором в “Дєло” став згаданий Лєбєдєв, а Шишкарьов ще півтора роки боровся за збереження контролю хоча б над часткою компанії, у лютому 2026 року отримав проміжну перемогу, але надалі його “ввічливо попросили піти” з цієї групи компаній й станом на середину жовтня 2026 року усі його акції викупив той самий «Росатом», через «Атоменергопром», витратив 77 мільярдів рублів. Така сума має просте пояснення, бо лише «Глобал Портс» контролює петербурзькі «Логистическій парк „Янино“», «Пєрвий контейнерний термінал», «Петролєспорт» та «Мобі Дик», а також «Усть-Лужский контейнерний термінал», термінал в порту Восточний Приморського краю, а також термінали “MLT-Helsinki” та “MLT-Kotka” в Фінляндії.
При цьому якщо «Трансконтейнер» та «Сахалінське морське пароплавство» перебувають у санкційних списках, то сама група “Дєло” та її ключові особи поки насолоджуються міжнародною безкарністю, при тому, що саме їхня новоросійська діяльність з обслуговування російського тіньового флоту має характер прямого порушення санкцій цивілізованих юрисдикцій.
Додамо, що Шишкарьов закінчив у 1992 році інститут російського міністерства оборони як перекладач з португальської та угорської мов, а у 1999-2011 роках був депутатом держдуми від “Єдиної росії”. “За дивним збігом обставин” він активно займався саме “міжнародною парламентською діяльністю”, зокрема в ОЧЕС, а також транспортом й входив до складу російської морської колегії та до виконкому Олімпійського комітету росії, куруючи там гандбол, й станом на 2024 рік зайняв 125-те місце у переліку російських мільярдерів.
Не забував полковник Шишкарьов й про “головне з мистецтв”, а саме кіно, утворивши у 2022 році продюсерський центр “Сдєлано в “Дєло””, який знімав пропагандистські агітки про радянський спорт.
Водночас нинішній очільник “Дєло” Лєбєдєв є номіналом від “Росатом”, раніше він був топ-менеджером в “РЖД” та госкомпанії “Салаїр”, на нього заведена низка московських фірм, які загалом обслуговують холдингові компанії.
Таким чином слід констатувати, що на ринку буксирування суден російського тіньового флоту в Чорному морі склався певний “баланс” між структурами від “НМТП”, тобто від «Транснєфть» й «РЖД» та від “Дєло”, тобто наразі від “Росатому”. Відповідно, попре формально комерційний характер відповідних послуг з буксирування кінцевими бенефіціарами відповідних корпорацій є державні російські концерни, хоча й “сухопутні” за походженням.
Це зумовлює потребу в додатковому санкційному реагуванні, насамперед щодо компаній групи “Дєло” та “Росатому” в цілому, а також щодо ключових бенефіціарів цих структур. Також цивілізовані юрисдикції мають поширити санкційне реагування на сумнозвісний “Російський морський регістр судноплавства”, який забезпечує діяльність більшості російських чорноморських буксирів, а самі чорноморські буксири рф мають бути внесеними у санкційні списки, зокрема для запобігання подальшого їх використання в інших країнах басейну. Окрема увага повинна бути приділеною діяльності у рф компаній, підконтрольних грецькій “EISA”, що має стати предметом додаткових досліджень.
The post Чорноморські буксирні оборудки навколо російського тіньового флоту first appeared on Асоціація реінтеграції Криму.