Чотири роки болю, смутку та невимовної туги. Пам'яті Героя Олексія Мельника
Автор:
Анастасія Квітка
- У суботу, 17 жовтня 2026 року минула четверта річниця з дня загибелі нашого Захисника, відважного воїна, уродженця села Сошанське — Олексія Мельника
- Пам’ятаємо…
Про Героя
Олексій Мельник народився 25 травня 1972 року в селі Сошанське. Тут минули його дитячі роки, тут формувався його характер і життєвий шлях. Навчався у Сошанській восьмирічній школі, а загальну середню освіту здобув у 1989 році в Зозулинецькій школі.
З 18 червня 1990 року по 9 червня 1992 року проходив строкову військову службу, виконуючи свій громадянський обов’язок.
Згодом доля пов’язала Олексія з Тальнівщиною Черкаської області. Там він здобув фах будівельника, закінчивши Тальнівський будівельно-економічний коледж. Багато років працював на будівництві в Києві, сумлінно трудився, будував плани на майбутнє та жив звичайним життям, мріючи про щастя своєї родини.
Та повномасштабне вторгнення російських військ змінило долі мільйонів українців. Олексій не залишився осторонь біди своєї держави. 8 березня 2022 року він став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. У званні молодшого сержанта проходив службу у 4-й окремій танковій бригаді, у механізованому батальйоні імені Івана Виговського, військова частина А7015, на посаді стрільця-санітара.Він був серед тих, хто щодня дивився небезпеці у вічі, хто ризикував власним життям заради інших. Рятуючи побратимів, Олексій виявляв мужність, відвагу, професіоналізм і відданість військовому обов’язку. Його сила духу та готовність прийти на допомогу були свідченням справжнього характеру Захисника.
17 жовтня 2022 року життя Олексія Івановича обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Яковлівка Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 50 років…
21 жовтня у місті Тальному відбулося прощання із Захисником. Біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та захисникам України рідні, близькі, друзі й небайдужі люди схилили голови в глибокій скорботі, проводжаючи Олексія в останню земну дорогу. Поховали Героя на міському кладовищі.
У скорботі залишилися найдорожчі люди — мама, дружина Олена, син Микита та донечки Ірина і Злата. Для них він назавжди залишиться люблячим сином, чоловіком і батьком, людиною, чиє тепло, турботу та любов не замінить ніхто.
«Життя Олексія стало прикладом відповідальності, самопожертви та любові до рідної землі. Він віддав найдорожче — власне життя, аби Україна мала майбутнє. Нехай світла пам’ять про Олексія Мельника живе в наших серцях, у вдячних спогадах, у молитвах рідних і вільному небі над Україною» — пишуть у громаді
Читайте:
«Його усмішка завжди дарувала віру і надію, а добрі вчинки були віддзеркаленням великого серця»
Жалоба. Козятин прощатиметься з Героєм Максимом Мордюком
ga(‘set’, ‘title’, ‘Чотири роки болю, смутку та невимовної туги. Пам'яті Героя Олексія Мельника : 19:10:2026 – РІА Козятин’); // ga(‘send’, ‘pageview’);