Після атаки на Рівне та руйнувань у житловому секторі міська влада вирішила змінити формат навчання у школах громади. Однак рішення викликало неоднозначну реакцію батьків. Одні вважають, що дітям безпечніше залишатися вдома, інші наголошують: не всі мають змогу організувати для школярів нагляд, а шкільні укриття для того й облаштовували, щоб ними користувалися під час небезпеки. Окремі запитання викликає і те, чому частина закладів продовжує працювати очно, а інші переходять на дистанційку.

Що вирішила влада після атаки на Рівне
Уранці 14 жовтня внаслідок атаки на Рівне у житловому секторі міста зафіксували руйнування. Після цього представники влади зібрали позачергове засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС), під час якого обговорили першочергові заходи з ліквідації наслідків атаки.
Серед основних завдань — допомога постраждалим мешканцям, відшкодування завданих збитків, заміна пошкоджених вікон та відновлення зруйнованого майна. Окремо розглянули питання організації освітнього процесу в умовах безпекових загроз.
Згідно з ухваленим рішенням, від 14 до 16 жовтня включно школи Рівненської громади працюватимуть у різних форматах — залежно від рішень педагогічних рад та результатів опитування батьків. В очному форматі навчатимуться учні Квасилівського ліцею, ліцею № 27, а також гімназій № 16 і № 17. Інші ліцеї та гімназії громади тимчасово організовують освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання.
Заклади професійно-технічної та позашкільної освіти також працюватимуть дистанційно. Культурно-мистецькі заходи, заплановані в громаді на цей тиждень, скасували, а музичним і художнім школам рекомендували перейти на онлайн-навчання.
У міській владі наголошують на необхідності враховувати безпекову ситуацію та думку батьків і педагогічних колективів під час ухвалення рішень щодо формату навчання. Втім, саме неоднаковий підхід до організації навчання став приводом для дискусій серед рівнян.
«Безпечніше вдома чи в шкільному укритті?»: думки батьків розділилися
Рішення про дистанційне навчання не всі батьки сприйняли однаково. Для одних можливість залишити дитину вдома під час загрози нових атак є цілком логічною. Інші ж вважають, що такий підхід не завжди враховує реальні обставини, у яких живуть родини.
Прихильники дистанційки переконані: перебувати вдома може бути комфортніше, ніж годинами сидіти в укритті під час повітряної тривоги. Особливо якщо тривоги затяжні, а діти втомлюються від тривалого перебування в обмеженому просторі.
Водночас інша частина батьків звертає увагу на практичний бік питання. Дорослі продовжують ходити на роботу, і далеко не кожен має можливість залишитися вдома зі школярем. Не всі можуть узяти дитину із собою на робоче місце, а залишати її саму під час повітряних тривог також небезпечно.
За таких обставин школа з обладнаним укриттям для багатьох родин залишається місцем, де дитина може перебувати під наглядом дорослих і мати доступ до захисного приміщення.
Тому дискусія точиться не лише навколо самого факту дистанційного навчання, а й навколо того, чи є запропонований підхід однаково безпечним і зручним для всіх родин.

«Якщо причина — загроза обстрілів, чому сусідні громади навчаються очно або змішано?»
Рівнянка Марія поставила під сумнів послідовність ухваленого рішення. За її словами, у батьків виникають запитання щодо того, чому в одних громадах діти можуть відвідувати навчальні заклади, тоді як у Рівному більшість шкіл тимчасово переходить на дистанційний формат.
«Якщо причина — загроза обстрілів, тоді чому сусідні громади навчаються очно або змішано? Ми спеціально це перевірили. І ще одне: якщо настільки небезпечно дітям у ліцеї, чому продовжує працювати дитячий садочок? Ми не проти безпеки дітей. Навпаки. Але хочеться розуміти логіку цих рішень. Якщо є загроза, то вона ж не зникає лише тому, що дитина навчається в іншому закладі. Батьки мають розуміти, за якими критеріями ухвалюють такі рішення і чому для одних закладів формат навчання змінюють, а для інших — ні», — зазначає Марія.
Питання, які порушує рівнянка, стосуються не лише організації навчання, а й прозорості критеріїв, за якими визначають, де очне навчання можливе, а де його вирішили тимчасово припинити.
Водночас сам факт роботи закладів в інших громадах чи дитячих садочків не обов’язково означає, що умови безпеки там однакові. Для об’єктивного порівняння потрібно враховувати конкретну ситуацію, стан укриттів, їхню місткість та інші безпекові чинники. Саме тому батьки очікують чітких пояснень від відповідальних органів.
«То над трьома школами є купол, а над іншими — ні?»: чому батьків дивує вибірковість рішення
Мама трьох школярів Тетянп також критично оцінює рішення про зміну формату навчання. Найбільше її дивує те, що частина закладів продовжує працювати очно, тоді як більшість шкіл громади має перейти на дистанційку.
«Мене найбільше дивує не саме рішення перевести дітей на дистанційне навчання, а те, як його ухвалили. Виходить, над трьома школами міста є якийсь купол безпеки, а над іншими — ні? І в Квасилові теж безпечно, а в решті шкіл уже небезпечно? Хотілося б зрозуміти, за яким принципом усе це визначали.
Якщо є реальна загроза, то безпека має бути пріоритетом для всіх дітей. Але тоді батькам потрібно чітко пояснити, чому одні заклади залишаються працювати очно, а інші — ні. Саме ця непослідовність і викликає найбільше запитань», — говорить Тетяна.
На її думку, ситуація також порушує ширше питання готовності міста до надзвичайних ситуацій. Адже дистанційне навчання саме по собі не розв’язує проблеми безпечного перебування дітей, якщо батьки змушені працювати поза домом.
«Звісно, залишити дітей удома — це найпростіше рішення на перший погляд. Але чи є в усіх будинках і мікрорайонах укриття, де дитина справді зможе перечекати небезпеку? Що робити тим, хто живе у звичайній багатоповерхівці, де немає належного захисного приміщення, а батьки на роботі? Ми ж не просто так облаштовували шкільні укриття. Про них розповідали, їх показували, наголошували, наскільки вони важливі для безпеки дітей. А тепер виходить, що частина цих укриттів не використовується за призначенням, бо дітей відправляють додому.
Можливо, замість того, щоб вкладати кошти в бруківку та інші благоустроєві проєкти, місту варто більше уваги приділяти облаштуванню укриттів у житлових районах? Бо безпека — це не лише можливість закрити школу на кілька днів. Це ще й реальні умови, у яких дитина перебуватиме під час тривоги, незалежно від того, де вона в цей момент — у школі чи вдома», — наголошує мама трьох школярів.

Ситуація, що склалася після атаки на Рівне, показала, наскільки складно знайти універсальне рішення, яке задовольнило б усіх батьків. Для одних дистанційне навчання — це додатковий рівень обережності та можливість убезпечити дітей від потенційних ризиків. Для інших — проблема, пов’язана з роботою, відсутністю нагляду за школярами та невизначеністю щодо доступних укриттів поблизу дому.
Водночас рішення залишити окремі школи працювати очно закономірно викликає запитання про критерії оцінювання безпеки. Батьки хочуть розуміти, чому саме ці заклади можуть продовжувати навчання у звичному режимі, які умови забезпечені для учнів та чи враховували під час ухвалення рішення результати опитувань родин. Важливо також, щоб дискусія не зводилася до протиставлення очного та дистанційного навчання. Головне питання — чи має кожна дитина безпечне місце під час повітряної тривоги та чи є в батьків зрозумілий алгоритм дій у разі небезпеки.
Рішення про тимчасову зміну формату навчання може бути виправданим за певних обставин. Проте воно має супроводжуватися чіткою комунікацією з батьками, зрозумілими критеріями та увагою до потреб родин, які не можуть залишити дітей удома.
![]()
Запис Чотири школи Рівного під куполом: батьки здивовані рішенням влади щодо дистанційки спершу з’явиться на ОГО.ua.